Атрибутивна функція орудного відмінка з семантикою способу дії у говірках Закарпаття

Анотація

У статті з’ясовано структурно-семантичні особливості атрибутивів у формі орудного відмінка з семантикою способу дії у говірках Закарпаття. Розглянуто атрибутиви, що називають ознаки окремих дій, ситуацій об’єктивної дійсності. Виділено функційну сутність атрибутивного орудного у прислівниковій позиції. Метою пропонованої статті є висвітлення формально-синтаксичних особливостей та семантичних виявів периферійної зони атрибутивності, а саме атрибутивів з семантикою способу дії у формі орудного відмінка. Атрибутиви у формі орудного відмінка у досліджуваних говірках характеризують різноманітні дії, ситуації і зберігають семантико-морфологічні зв’язки з вихідними словами, словосполученнями і реченнями. Вони можуть бути синонімічними з іменниками у інших непрямих відмінках або з дієслівними конструкціями у формах підрядних означальних речень. З конкретною предметною співвіднесеністю атрибутивів у формі орудного відмінка пов’язана їхня властивість передавати змінну, тимчасову, ситуативну ознаку. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) встановити вихідне семантично елементарне речення, яке лежить в основі атрибутивної синтаксеми з семантикою способу дії, лексичні значення опорного і залежного компонентів; 2) з’ясувати функціонально-семантичне значення атрибутивної синтаксеми. У межах атрибутивних компонентів у формі орудного відмінка, що мають семантику способу дії, можна виділити групи, серед яких: назви способів виробничих процесів, назви зовнішніх характеристик руху у просторі, характеристики як результату дії, назви узагальненої характеристики дії і ситуації в цілому, зовнішньої характеристики людини чи тварини, назви зовнішньої характеристики рослини, назви якісної характеристики окремої дії.