Iзоморфізм номінативних моделей абстрактних субстантивів душевного і фізичного станів

Анотація

У статті автор проводить дослідження ізоморфізму номінативних моделей полів духовного стану і фізичного стану, зазначає, що ізоморфізм проявляється на всіх мовних рівнях. Наявність в полі духовного стану значної кількості лексем зі стертою внутрішньою формою, яка пов'язує номінацію поля духовного стану людини з фізичним станом предметів, а також наявність фразеологізованих поєднань, типу гарячність натури, один з членів яких є також і ознакою фізичного предмета, показує, що явище даного ізоморфізму було властиво мові протягом тривалого періоду історичного розвитку. Синтаксичні деривати зі значенням духовного стану утворюються від дієслів, що номінують фізичні стани і процеси. Ізоморфізм номінативних моделей духовного і фізичного станів пов'язаний з явищем мовної економії. Згідно зі спостереженнями, мова, якщо це можливо, прагне до мінімалізації форм при багатстві значень; при номінації духовного стану обраною формою виступили моделі опису видимого і відчутного всіма людьми речового світу, передумовою чого послужила така особливість людського сприйняття як синестезія. Ізоморфізм номінування духовного і фізичного стану значною мірою сприяв об'єктивації та персоніфікації абстрактних понять, що може впливати на свідомість мовців та характер концептуалізації духовного стану. У статті також наголошується, що активним процесом в сучасній мові є розширення семантики абстрактних субстантивів і збільшення кількості відвернених понять, за рахунок чого також може поповнюватися поле духовного стану людини. Абстрактність та відверненість розмежовуються автором. Відверненість формується на основі багатозначності, головною ознакою відверненого поняття є розширення семної структури і формування нового семантичного ядра, відмінного від мотивуючої бази. У статті наводяться приклади розширення семантики абстрактними субстантивами.