П’єса «Завойовники» у листуванні Ю. Яновського та П. Зенкевича

Анотація

Зосередження уваги літературознавців на прозовій частині доробку Юрія Яновського зумовлює недолік такої уваги до драматургічної частини авторської творчості. Через це дослідження драматургічних текстів Яновського є актуальним для сучасного літературознавства, як для дослідження і переосмислення періоду, у який жив Яновський, так і для розуміння його внеску до української літератури загалом. У статті проаналізовано листування Юрія Яновського та Павла Зенкевича в період з вересня 1931-го по квітень 1932-го року. Виявлено та розглянуто свідчення, що стосуються змін у тексті п’єси «Завойовники». Виявлено чотири джерела впливу на зміни у тексті – вимоги Репертуарного комітету, вимоги театру Корша, за очільництвом художньої частини Дмитром Лазаревичем Тальніковим, та приватно-професійні погляди колег Яновського – Миколи Гурійовича Куліша та Павла Болеславовича Зенкевича. Зміни вносилися після того, як Репертуарний комітет, загалом схваливши п’єсу, все ж висунув вимоги до змін, і Тальніков, будучи зацікавленим у п’єсі як потенційній частині репертуару, також обговорив з автором необхідні зміни. Зміни вносилися у два етапи – спочатку автором самостійно, а потім після вичитки і разом з Кулішем. Зміни торкнулися усіх дій у п’єсі, і, як вказано автором у листуванні, зокрема четверта дія була майже переписана заново. Зазнали змін також окремі персонажі – Франц, Міллі, Венгер, мати Франца і дід-пастух. Дискурсивним стало у листуванні питання про основну ідею п’єси. Так, Зенкевич і Тальніков бачили у питанні про купівлю чи побудову заводу основне філософське питання твору, тоді як сам автор зазначав, що ця проблема поставлена лише для конкретної ситуації і вирішується діалектично. Дослідження виявляє важливу частину творчої історії «Завойовників», однак необхідним є продовження дослідження історії п’єси зокрема та драматургічного доробку Яновського загалом.