Правда, варта, щоб за неї померти: парезія в романі Лорен Олівер “Поки я не впала”
Анотація
Ідеологія пост-правди, здається, ставить під сумнів можливість достовірності в сучасному суспільстві, однак, сама ідея правди залишається потужною. У статті ми використовуємо поняття парезії, або способу казання неприємної правди без обману і приховування, щоб проаналізувати, як дискурс правди представлений в сучасній літературі. Уникаючи політичних аспектів, ми обмежуємо наше дослідження міжособистісним рівнем парезії, що формує індивідуумів як моральних суб’єктів і належить до сфери етосу. Для аналізу ми обрали роман Лорен Олівер “Поки я не впала”, який нагадує сповідь, що залучає героїв і читачів до практики правдо-казання. Застосовуючи теорію Мішеля Фуко, ми вивчаємо, як протагоністка бере участь у парезичній грі і як правда трансформує її після того, як вона завершує стадії пошуку правди, випробування особистості і турботи про себе й інших. Ми стверджуємо, що в романі правдо-казання пов’язане з проблемами булінгу в школі, соціальної роздільності й суїциду. Через риторичний підхід до наративу ми показуємо, як нарація відображає психологічні й моральні зміни протагоністки, і досліджуємо, як наративні судження розкривають етичні цінності автора і читачів. Ми аналізуємо, як у романі зображено проблему насилля, демонструючи, що її джерело знаходиться в межах родини і школи, де жорстока поведінка неповнолітніх викликана нездатністю дорослих створити здорове середовище для дітей. Особи, позбавлені емоційної підтримки і наставництва, схильні спрямовувати свою лють і розчарування на інших, щоб знизити внутрішнє напруження. Лорен Олівер показує дієвість парезичної практики у відновленні соціальних зв'язків між співрозмовниками і зменшенні агресивної поведінки. Ми робимо висновок, що роман утверджує правду як найвищу етичну цінність, що включає розвиток справжньої особистості, ведення правдивого життя відповідно до принципів і наявність сміливості, щоб протистояти хибним поглядам інших.
Завантаження
Посилання
Barnes D. H. (2010). The truth about suicide. New York: Facts On File. 160 p.
Before I Fall by Lauren Oliver. (n. d.) Community reviews. Retrieved from https://www.goodreads.com/book/show/6482837-before-i-fall (access date: 10.02.2020)
Before I Fall by Lauren Oliver. (n. d.) Customer reviews. Retrieved from https://www.amazon.com/Before-I-Fall-Lauren-Oliver/product-reviews/006172680X (access date: 10.02.2020)
Bogart D. (n. d.). Before I Fall by Lauren Oliver. Book review. Retrieved from https://www.commonsensemedia.org/book-reviews/before-i-fall (access date: 10.02.2020)
Engels K. S. (2019, December) Ethical invention in Sartre and Foucault: courage, freedom, transformation. Foucault Studies. No. 27. Pp. 96-116.
Fighting for girls: new perspectives on gender and violence. (2010). Ed. by M. Chesney-Lind and N. Jones. Albany: State University of New York Press. 276 p.
Foucault M. (2011). The courage of the truth (The government of the self and others II) / ed. by F. Gros; translated by G. Burchell. Houndmills, Basingstoke, Hampshire: Palgrave Macmillan. 380 p.
Kurst-Swanger K., Petcosky J. L. (2003). Violence in the home: multidisciplinary perspectives. New York : Oxford University Press. 336 p.
Lorenzini D. (2016, June). From counter-conduct to critical attitude: Michel Foucault and the art of not being governed quite so much. Foucault Studies. No. 21. Pp. 7-21.
Miller S. L. (2005). Victims as offenders. The paradox of women’s violence in relationships. New Brunswick, New Jersey, and London: Rutgers University Press. 190 p.
Mills S. (2003). Michel Foucault (Routledge Critical Thinkers). London: Routledge. 163 p.
Oliver L. (2010). Before I Fail. New York: HarperCollins. Retrieved from https://www.readingsanctuary.com/before-i-fall-pdf/ (access date: 13.11.2019)
The Cambridge companion to narrative. (2007). Ed. by D. Herman. New York: Cambridge University Press. 324 p.
