Форми інтермедіальності в романах М. Булгакова «Майстер і Маргарита» і Б. Пастернака «Доктор Живаго»

Анотація

В роботі аналізуються такі форми інтермедіальності, як театральність та карнавальність, в романах М. Булгакова «Майстер і Маргарита» і Б. Пастернака «Доктор Живаго», при цьому інтермедіальність розглядається як різновид інтердискурсивності. Театральність в обох творах реалізується через наявність «театральної» лексики, сценічної образності і символіки, а також на уровні побудови тексту та хронотопічної організації. Показано, що театральність у Пастернака носить «камерний», імпресіоністський характер, тоді як у Булгакова театральність є експліцитною і містить виражений карнавальний компонент. Спільним «театральним» елементом в обох романах є мотив режисури та образ режисера. Але якщо у Пастернака режисером є власне життя, то у Булгакова режисером є потойбічна сила у вигляді Воланда та його світи. В обох творах герої одночасно є акторами та глядачами, а сценою та глядацьким залом є місто. Але в тексті Булгакова, на відміну від тексту Пастернака, немає розподілу міського простору на частини. Театр в «Майстрі і Маргариті» співвідноситься з антикарнавалом, оскільки «заводить» його не народ, а карнавалізатор (Воланд). Якщо у Пастернака мотивний комплекс «театр – життя – смерть» є органічним проявом життя, то у Булгакова сполучення «театр – смерть» має зловісний, насильницький характер. На відміну від «Доктора Живаго», де остаточна «детеатралізація» має реалістичні риси, в «Майстрі і Маргариті» цей процес має характер трансцендентний. В цілому можна стверджувати, що театральність в «Докторі Живаго» нагадує театр переживання, а булгаковська буфонада схожа на театр представлення.