Функціональність класичних зразків та їхніх ремінісценцій у рецепції письменників
Анотація
Будучи полісемантичним за своєю ґенезою явищем, література перебуває в систематичному процесі конструктивних перетворень попереднього досвіду, базується на транзиті багатовікових традицій, на функціонуванні ТСО (теорія традиційних сюжетів та образів). Мета нашої роботи це аналіз загальної проблематики рецепції, трансформації та нового генерування тесту-сиквелу на прикладах порівняння творчості М. Гоголя та М. Булгакова. Розглянуті методології уможливили новий погляд на рецепцію та функціональність класичних зразків. Використані рецептивна платформа, теорія ТСО, теорія інтертекстуальності, наратологічний аспект, тощо, дали підґрунтя для нових, досі ще не досліджених наукових висновків. Відомі традиційні мотиви, сюжети, персонажі займають у теорії транзитивності свою нішу, не втрачаючи актуальності завдяки нескінченному діалогу «автор – реципієнт». Цей культурологічний транзит має свої закономірності, що викарбовується у рецептивному сегменті науки про літературу, починаючи з проблеми розуміння тексту, що сходить аж до розшифрування екзегези. М. Булгакову як класичному письменнику, що формувався у кризовому часі та хиткому просторі, довелося не лише успадковувати традицію, але й ревно оберігати її від немотивованого літературного блюзнірства радикально нових часів. Саме він у своєму творчому ставленні до класичного матеріалу та його переробок виступає яскравим представником «касти охоронців традиції». Його останній роман, який увібрав у себе колосальну літературну спадщину – від легенд до класичного матеріалу, безперечно, дає нам право ідентифікувати цей головний булгаківський текст як метароман.
Функціональність класичних зразків та їхні ремінісценції в рецепції письменника апелюють до питання інтертекстуальності. У контексті теорії ТСО ми дослідили вплив М. Гоголя на творчість М. Булгакова. Йдеться про осучаснення гоголівського тексту, уможливлене численними мікроструктурними компонентами. Крім того, ми звернули увагу на театральні інтерпретації М. Гоголя, в яких завуальоване питання актуалізації класичного матеріалу. У фейлетоні «Пригоди Чичикова» письменник контамінував найколоритніших героїв М. Гоголя та за допомогою минулого висміяв реалії тогодення.
Завантаження
Посилання
Aristotel (1983). Poetika // Aristotel. Sochineniya: v 4 t. [Aristotel. Works: in 4 vol]. Moscow : Mysl, Vol. 4, pp. 645–680.
Belecki, A. I. (1961) Russkaya literatura i antichnost. Vzaimosvyazi i vzaimodejstviya nacionalnyh literatur. [Belecki A. The Russian literature and the Antiquity] [The interconnexion and the interaction of national literatures]. Moscow: Nauka, pp. 174–179.
Gromyak, R. (2005) Problema vklyuchennya ukrayinskih tradicij u suchasnu naratologiyu. [Grom’yak R. The problem of the introduction of Ukrainian traditions in the modern naratology]. Studia methodologica: nauk. zb. Ternopil: TNPU. Vol. 16, pp. 10–20.
Dzyuba, I. (1994) Bileckij i Potebnya. (Ideyi O. Potebni v pracyah I. Bileckogo). [Dzyuba I. The ideas of O. Potebnia in I. Bilestski’s works] Slovo i chas. № 11/12, pp. 9–16.
Diltej, V. (1912) Tipy mirovozreniya i obnaruzheniya ih v metafizicheskih sistemah. [Diltej V. The types of mentality and theyr presence in methaphisical systems]. Novye idei v filosofii: sb. statej. SPb.: Obrazovanie,. №1, pp. 47–98.
Nauman, M. (1984) Literaturnoe proizvedenie i istoriya literatury. [Nauman M. Literrary artworks and the history of litterature]. Moscow : Raduga.
Potebnya, A.A. (1989) Slovo i mif. [Potebnya A. The word and the Myth] Moscow : Pravda.
Potebnya, O. (1996) Dumka j mova (fragmenti). [Potebnya A. The thought and the word (fragments)] Slovo. Znak. Diskurs. Antologiya svitovoyi literaturo-kritichnoyi dumki XX st. Lviv: Litopis, pp. 25–39.
Franko, I.Ya. (1976) Internacionalizm i nacionalizm u suchasnih literaturah. [Franko I. Internationalisms and nationalisms in the modern literature] Franko I.Ya. Zibrannya tvoriv: v 50 t. Kiyiv: Nauk. dumka,. Vol. 31, pp. 33–44.
Chervinska, O.V., Zvarich, I.M., Sazhina, A.V. (2009) Psihologichni aspekti aktualnoyi recepciyi tekstu [Chervinska O. Psyhological aspects of the texts’ actual reception]: Teoretiko-metodologichnij poglyad na suchasnu praktiku slovesnoyi kulturi: nauk. posibnik. Chernivci: Knigi–HHI.
Chervinska, O.V. (2008) Receptivni resursi tekstu ta psihologichnij potencial chitacha. [Chervinska O. Receptive resources to the text and the psychological potential of the reader]. Pitannya literaturoznavstva: nauk. zb. Chernivci: Ruta,. Vol. 76, pp 109–116.
Eko, U. (2003) Iskusstvo i krasota v srednevekovoj estetike.[Eko U. Art and beauty in medieval aesthetics].SPb.: Aletejya.
Yauss, H.R. (1995) Istoriya literatury kak provokator literaturovedeniya. [Yauss H. The history of literature as a provocator of literary criticism]. Novoe lit. obozrenie.. № 12, pp. 34–84.
Gorski K. (1973) Aluzja literacka. Istota zjawiskai j ego typologia. [Gorski K. Literary allusion. The essence of the phenomenon and its typology]. Stylistyka polska. Warszawa,.
Jassus, H. R. (1967) Literatur geshihteals Provacation Literaturwishssenshaft. [Jassus H. Literature served as Provocation of Literary Studies]. Konstanz
