Тип «множинного» наратора в оповідній структурі художнього тексту

  • Тетяна Кушнірова Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка https://orcid.org/0000-0003-3489-2767
Ключові слова: наратив, наратор, «множинний» наратор, нарататор, стиль, структура

Анотація

У статті всебічно та ґрунтовно розглядається поняття «наратив» як літературознавча категорія, окреслюються його конститутивні ознаки, досліджуються структурні елементи. Попри значну кількість наукових розробок, присвячених цьому поняттю, залишається ще безліч лакун, які потребують розгляду. У роботі «наратив» - це  певний погляд на світ, світовідчуття, що проектується через ракурс бачення наратора, котрий може бути різним, у залежності від маски, яку він приміряє. Наративні складники можуть бути різними у кожному окремому тексті, що залежить від манери ведення оповіді, особливостей індивідуально-авторського міфу. У статті деталізовано типи нараторів, які кожен дослідник окреслює, виходячи із власних напрацювань та тверджень. Поряд з уже відомими типами наратора  у статті виводиться новий тип, «множинний» наратор, що представляє  сукупність голосів, ракурс «дійсності», котрий здатен амбівалентно визначати дієгезис. Кожен із структурних голосів такого типу наратора наділений особистісними рисами та сповідує власну ідеологію. «Множинний» оповідач характерний для творів, що мають складну сюжетно-композиційну структуру, або є оригінальною жанровою формою. У таких оповідних структурах наратор має можливість через ракурс бачення кожного із персонажів створювати власну «дійсність», власний авторсько-індивідуальний міф. Це передовсім характерно для сучасних жанрових форм побудованих за новими жанровими канонами, наприклад, романні форми, створені у форматі «talk show» чи у формі коротких повідомлень тощо. «Множинний» наратор формує структуру, забезпечує сюжетно-композиційну єдність, «веде» сюжетну оповідь та впливає на жанрову модифікацію твору. Структурні чинники «множинного» наратора мають здатність суб’єктивовано спостерігати за сюжетом, викладати власне бачення дійсності та по-своєму співіснувати із внутрішньотекстовими наративними інстанціями: нарататором, реципієнтом, автором-деміургом, ознаки яких тісно переплітаються у сучасному тексті.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Тетяна Кушнірова, Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка

доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу

Посилання

Bekhta, I.A. (2013) Avtorske eksperymentatorstvo v anhlomovnii prozi ХХ stolittia [Author experimentation in twentieth-century English prose] Lviv : PAIS. [in Ukranian].

Hrom’iak, R.T. (2006) Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary reference dictionary]. Kyiv : Akademiia. [in Ukranian].

Zhenett, Zh. (1998) Vvedenie v arkhitekst. Figury [Introduction to arhytekst. Figures]. Moskva : Izd-vo im. Sabashnikovykh. [in Russian].

Kushnirova, T.V. (2018) Naratyvni stratehii u romannykh formakh kintsia XX – pochatku XXI stolittia [Narrative strategies in novel forms of late XX - early XXI century]. Poltava : Simon. [in Ukranian].

Matsevko-Bekerska, L.V. (2008) Ukrainska mala proza kintsia XIX-pochatku XX stolit u dzerkali naratolohii [Ukrainian prose of the late nineteenth and early twentieth centuries in the mirror of narratology]. Lviv : Splain. [in Ukranian].

Tkachuk, O. (2002) Naratolohichnyi slovnyk [Narratological dictionary]. Ternopil : Aston. [in Ukranian].

Shmid, V. (2003) Narratologiia [Narratology]. Moskva : Iazyki slavian. Kultury. [in Russian]

Опубліковано
2020-01-09
Як цитувати
Кушнірова, Т. (2020). Тип «множинного» наратора в оповідній структурі художнього тексту. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (83), 59-63. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2019-83-10
Розділ
Аналіз художнього тексту і цілісність художнього твору