Риси жанру духовної автобіографії в романі Б. Л. Пастернака «Доктор Живаго»
Анотація
У статті розглядається роман Б. Л. Пастернака «Доктор Живаго» з точки зору реалізації в ньому жанру духовної автобіографії, класичний канон якого втілений вперше у «Сповіді» Августина Блаженного. Виділяються наступні жанрові ознаки духовної автобіографії: вибір з подієвого ряду тільки тих моментів, які сприяли духовному зростанню героя; зосередження не на зовнішньому перебігу подій, а на внутрішніх душевно-духовних процесах; момент осяяння, духовного пробудження як сюжетно-композиційний пуант, кульмінація оповідання і, відповідно, поворотна точка життя героя. У зв'язку із заснуванням жертовним подвигом Христа історії, яка веде початок в дусі людському, в новому євангельському світлі висвітлюється тема шляху в духовній автобіографії – як сходження людини від плотського до духовного рівня свідомості і досягнення «життя вічного». У романі Б. Л. Пастернака «Доктор Живаго», крім перерахованих, основним жанрообразующим принципом є момент осяяння, духовного пробудження як сюжетно-композиційний пуант твору, який має багаторівневу реалізацію: на індивідуально-біографічному, історико-подієвому і сакральному. Така багаторівнева реалізація моменту осяяння в романі обумовлює поліфонічну і ярусно-ієрархічну організацію суб'єктної складової оповідання, архітектонічним центром вибудовування якої виступають парадигми «герой-автор», «герой-покоління» і «герой-Христос», в результаті чого духовні пошуки, осяяння, внутрішні потрясіння героїв в багатоголоссі зливаються в загальні культурно-історичні шляхи Росії на зламі століть. Співвідношення даних суб'єктних складових будується за моделлю символічно-іконічного узагальнення буття. Художнє відчуження від конкретних прототипів робить Юрія Живаго і його сучасників символічними фігурами, сполучними мікрокосмами, які на такому рівні узагальнення взаємодіють і стають частинами і символами один одного і всього світу Складна організація суб'єктної складової твору сприяла трансформації та модернізації канону духовної автобіографії в романі Б. Л. Пастернака «Доктор Живаго» сприяла трансформації та модернізації канону духовної автобіографії в романі Б. Л. Пастернака «Доктор Живаго».
Завантаження
Посилання
Averin B. V. (2014). Akt vospominaniya i yazyk vospominaniya. «Kotik Letaev» Andreya Belogo. Ot Tolstogo do Nabokova: Iz istorii russkoy literatury. SPb: Izdatel'tvo imeni N. I. Novikova; Izdatel'skiy dom «Galina skripsit» [in Russian].
Bakhtin M. M. (1986). K filosofii postupka. Filosofiya i sotsiologiya nauki i tekhniki. Ezhegodnik 1984–1985 (pp. 80–160). Moskva. [in Russian].
Berdyaev N. A. (2015). Samopoznanie: Opyt filosofskoy avtobiografii. SPb.: Azbuka, Azbuka-Attikus [in Russian].
Bondarchuk E. M. (1999.) Avtor i geroy v romane Borisa Pasternaka «Doktor Zhivago»: svoeobrazie subjektnykh i vnesujektnykh form vyrazheniya avtorskogo soznaniya. Extended abstract of candidate’s thesis. Samara. Retrieved from http://www.dissercat.com/content/avtor-i-geroi-v-romane-borisa-pasternaka-doktor-zhivago-svoeobrazie-subektnykh-i-vnesubektny [in Russian].
Gasparov B. M. (1993). Vremennoy kontrapunkt kak formoobrazuyushchiy printsip romana Pasternaka «Doktor Zhivago». Literaturnye leytmotivy. Ocherki po russkoy literature KhKh veka. Moskva. [in Russian].
Gladkov A. (2002). Vstrechi s Pasternakom. Moskva. [in Russian].
Grimova O. A. (2014). Zhanrovoe svoeobrazie romana. Poetika «Doktora Zhivago» v narratologicheskom prochtenii. Kollektivnaya monografiya. Pod redaktsiey V. I. Tyupy. Moskow: Intrada. [in Russian].
Isupov K. G. (2010). Sud'by klassicheskogo naslediya i filosofsko-esteticheskaya kul'tura Serebryanogo veka. SPb.: Russkaya khristianskaya gumanitarnaya akademiya. [in Russian].
Kovyrshina S. V. (2004). Filosofskaya avtobiografiya kak forma dukhovnogo tvorchestva, zhanr diskursa i narrativ epokhi. Extended abstract of candidate’s thesis. Ural Federal University. Yekaterinburg. [in Russian].
Likhachev D. S. (1988). Razmyshlyaya nad romanom B. L. Pasternaka «Doktor Zhivago». Novyy mir, 1, 5–22. [in Russian].
Maksimov D. E. (1981). Poeziya i proza A. Bloka. L: Sovetskiy pisatel'. [in Russian].
Pasternak B. L. (2016). Maloe sobranie sochineniy. SPb.: Azbuka, Azbuka-Attikus. [in Russian].
Pasternak B. L. (2003). Novootkrytye pis'ma k Ariadne Efron. Znamya. № 11. [in Russian].
Pasternak E. B. (1989). Boris Pasternak: Materialy dlya biografii. M.: Sovetskiy pisatel'. [in Russian].
Pakhareva T. A. Russkaya literatura Serebryanogo veka v dialoge s kul'turoy evropeyskogo Srednevekov'ya. Materialy k spetskursu (v rukopisi).
Perepiska Borisa Pasternaka. (1990). Vstuplenie, stat'ya L. Ginzburg; Sostavlenie, podgotovka tekstov i kommentariev E. V. Pasternak i E. B. Pasternakom. Moskow: Khudozhestvennaya literatura. [in Russian].
Smirnov. I. P. (1994). Antiutopiya i teoditseya v «Doktore Zhivago». V: Wiener Slawislischer Almanach. Bd. 34[in Russian].
Tamarchenko N. D. (2006). Syuzhet ispytaniya: opyt tipologii (na materiale russkoy povesti Serebryanogo veka). Filologicheskiy zhurnal. Novyy filologicheskiy vestnik, 2 (3) [in Russian].
Shalamov V. (2005). Sobranie sochineniy (Vol. 4). Moskow. [in Russian].
Shcheglov Yu. K. (1998). O nekotorykh spornykh chertakh poetiki pozdnego Zhivago (Avantyurno-melodramaticheskaya tekhnika v «Doktore Zhivago»). Pasternakovskie chteniya. Vyp. 2. Moskva [in Russian].
