Письменник-колимчанін Георгій Демидов і Харків

Анотація

У статті, на основі документальних матеріалів, описаний харківський період життя репресованого фізика і письменника Георгія Демидова; показано, як харківські реалії відображені в його творах. Г. Г. Демидов (1908–1987) мешкав у Харкові з 1928 по 1938 рр. Відомості про письменника, що стосуються його перебування в Харкові і наведені в доступних джерелах, стислі і неточні. Знайомство з архівними матеріалами про Георгія Демидові (архів письменника, переданий дочкою до Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка; матеріали архіву Харківського електротехнічного інституту, що збереглися в Державному архіві Харківської області та архіві Національного технічного університету «ХПІ») дозволило уточнити і розширити відомості про його навчанні і роботу в Харкові. 1928–1931 рр. Демидов вчився у Харківському інституті народної освіти, Харківському физико-химико-математическом інституті (внз, в які послідовно був перетворений Харківський університет; у ФХМИ увійшли природно-научні факультети). Талановитого студента гідно оцінив Л. Ландау. Демидов продовжив освіту в Ленінградському політехнічному інституті і, закінчивши його в 1932 р., повернувся до Харкова. Був прийнятий на посаду наукового співробітника Харківського електротехнічного інституту (нині – електротехнічний факультет НТУ «ХПИ»). З 1933 по 1936 рр. вчився в аспірантурі при кафедрі передачі електроенергії ХЭТИ. Після захисту дисертації в 1936 р. працював старшим науковим співробітником вакуумної лабораторії, організованої при кафедрі передачі електроенергії, отримав звання доцента. У лютому 1938 р. був заарештований, отримав термін і до відправки на Колиму провів півроку в харківських застінках НКВД. Реалії Харкова відбилися переважно в повісті Демидова "Помаранчевий абажур", а також в повістях "Декабристка" і "Фонэ квас". На харківському матеріалі написана і третя автобіографічна повість, що залишилася в рукописі в чорновому варіанті.