Роман О. Савича «Уявний співрозмовник»: особливості заголовного комплексу

  • Алла Анатоліївна Рубан ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Ключові слова: традиція, новаторство, О. Савич, роман, заголовочний комплекс, заголовок, епіграф

Анотація

У статті представлено загальний аналіз заголовочного комплексу роману О. Савича «Уявний співрозмовник». Автор публікації аналізує та класифікує заголовки роману: загальну назву та назви його вісімнадцяти частин. За основний принцип класифікації взяте співвідношення назви з традиційними компонентами тексту: тематичним складом, проблематикою, сюжетом, системою персонажів, деталлю, часом та простором тощо. Також розглядається «енергія» заголовків: зв'язок роману в цілому та його частин з іншими творами російської та світової літератури різних часів.

Другий аспект аналізу роману О. Савича – епіграф. У романі епіграфи функціонують у декількох системах зв'язку: з рідним контекстом, з текстом твору та його частинами, з іншими епіграфами. Автор статті розглядає комунікативні типи та функції (інформативна та формоозначальна) епіграфів в інтерпретації літературного тексту. У романі О. Савича змістова інформація епіграфа – прогнозуюче, проспективне повідомлення про основні тематичні, сюжетні та концептуальні моменти художнього твору. Також показано, що деякі епіграфи виконують і формотворчу функцію в тексті. Типи епіграфів у романі розрізняються за джерелом. Епіграф як елемент тексту О. Савича багатофункціональний. Основна та універсальна його функція діалогизуюча: епіграф – один із способів діалогізації монологу, введення в нього іншої, неавторської точки зору. Так виявляється система авторського мислення, його літературна орієнтація. Якщо розподіл роману на 18 глав надає твору характер завершеності, підсилює його внутрішню єдність, то епіграфи підкреслюють відкритість меж тексту.

На основі аналізу заголовочного комплексу зроблені попередні висновки щодо природи твору О. Савича та його місця в російській літературі 1920–1930 років.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Алла Анатоліївна Рубан, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови та літератури

Посилання

Adamovich G. V. (2002) «Voobrazhaiemyi sobesednik» O. Savicha i «Povest» B. Pasternaka [The “Imaginary Interlocutor” by O. Savich and the “Tale” by B. Pasternak]. Adamovich G. V. Sobraniie sochinenii. Literaturnyie zametki: (Vols. 1)? (pp. 236-243)/ SPb.: Aleteiia [in Russian].

Malikova M. (2010). Halturovedeniie: sovetskii psevdoperevodnoi roman perioda nepa [Halturology: Soviet pseudo-translation novel of the NEP period]. NLO – UFO, 103. Retrieved from http://magazines.russ.ru/nlo/2010/ 103/mm7.html

Nabokov o Nabokove i prochem: Interviu, recenzii, esse (2002) [Nabokov about Nabokov and others: Interviews, reviews, essays]. Moscow [in Russian].

Ognev V. Ilya Erenburg i O. Savich [Ilya Erenburg and O. Savich] Vospominaniia ob Ilyie Erenburge: sbornik [sost. G. Belaya, L. Lpzarev] – Memoirs of Ilya Erenburg: a collection [comp. G. Belaya, L. Lpzarev] (pp. 124-126). Moscow: Sovetskii pisatel [in Russian].

Frezinskii B. Ya. (2008). Mozaika evreiskix sudeb. XX vek [Mosaic of Jewish destinies. XX century]. Moscow: Knizhniki [in Russian].

Shor G. A. (2009). «Faust» I.-V. Gete i russkaia literatura XX veka: motivy, obrazy, interpretacii [“Faust” I.-V. Goethe and Russian literature of the XX century: motives, images, interpretations].

Candidate᾿s thesis. Yekaterinburg. Retrieved from http://www.dslib.net/literatura-mira/faust-i-v-gjote-i-russkaja-literatura-xx-veka-motivy.html [in Russian].

Shheglov Yu. (2015). Kladez premudrosti Ilfa-Petrova [A treasure trove of wisdom by Ilf-Petrov]. Nezavisimyi bostonskii almanah – Independent Boston Almanac, 734. Retrieved from http://lebed.com/2015/art6677.htm [in USA].

Опубліковано
2019-11-24
Як цитувати
Рубан, А. А. (2019). Роман О. Савича «Уявний співрозмовник»: особливості заголовного комплексу. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (82), 40-44. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2019-82-06