Авторські жанрові визначення як осмислення нової дійсності (на матеріалі драматургії українських еміграційних письменників середини ХХ століття)
Анотація
Статтю присвячено дослідженню авторських жанрових визначень як способі осягнути нову дійсність, у якій опинилися українські еміграційні драматурги середини ХХ століття. З’ясовано, що самобутність авторських номінацій викликана потребою філософського переосмислення доби, визначенням морально-етичних пріоритетів. Оригінальне жанрове маркування п’єс відображає соціальні, політичні, психологічні зміни в житті як суспільства, так й індивідуума, привертає увагу до актуальних проблем того часу. Авторські визначення п’єс часто суб’єктивні. Вони вказують на досвід митця, зосереджуючись, головним чином, на еміграційних процесах середини ХХ століття. Доведено, що практика авторських підзаголовків, окрім спроб означити історико-культурну парадигму, свідчить про складність комунікативної можливості еміграційних письменників в інонаціональному просторі. Також жанрові визначення вказують на жагу самовираження, що в Радянському Союзі було неможливим, а в нових умовах є неодмінним атрибутом самоствердження, своєрідним свідченням буття кожного індивідуума. Вагомим є сам факт створення нових жанрових номінацій, суголосний творчим пошукам митців з огляду на думки про кризу театру ХХ століття, що панували в тогочасному світовому культурному просторі. Жанрова індивідуалізація часто увиразнює структурно-семантичні особливості драм, наголошує на їх міжжанрових чи навіть міжродових зв’язках. Проникнення епічних елементів у драматичний жанр порушує закони його сприйняття, демонструючи епічну свободу відтворення дійсності. Активізація особистісно-авторського компоненту в підзаголовках говорить про відхід від канонічних жанрів, які не могли адекватно втілити ідейний задум еміграційних митців. У цей спосіб драматурги не тільки розширили структурно-смислову ємність жанру, але й утвердили своє право інтерпретувати власні твори.
Завантаження
Посилання
Bahrianyi, I. (1948). Rozghrom: povist-vertep. Chykaho: Prometei.
Вentli, E. (1978). Zhizn dramy. (V. Voronin, Trans.). Moskva: Iskusstvo.
Voitovych, V. (2005). Ukrainska mifolohiia. (2nd ed.). Kyiv: Lybid.
Kopystianska, N. (2005). Zhanr, zhanrova systema u prostori literaturoznavstva: monohrafiia. Lviv: PAIS.
Kurhіnian, M. S. (1964). Drama. In Abramovich, H. L., Hei, N. K., Ermilov, V. V. (Eds.), Teoriia literatury (Vol. 2), (pp. 238–362). Moskva: Nauka.
Nahloch, V. (1990). Komentar 1: rik trokh pies. In Cholhan, I. Dvanadtsiat pies bez odniiei: zibrani dramatychni tvory 1945–1989. U. Liubovych-Starosolska (Ed.) (pp. 17–20). Niu-York: OUP «Slovo» nakladom OUP «Samopomich».
Nahloch, V. (1990). Prymitky. In Cholhan, I. Dvanadtsiat pies bez odniiei: zibrani dramatychni tvory 1945–1989. U. Liubovych-Starosolska (Ed.) (pp. 511–515). Niu-York: OUP «Slovo» nakladom OUP «Samopomich».
Revutskyi, V. (1990). Zlit i znyknennia komediohrafa I. Aleksevycha: peredmova. In Cholhan, I. Dvanadtsiat pies bez odniiei: zibrani dramatychni tvory 1945–1989. U. Liubovych-Starosolska (Ed.) (pp. 5–16). Niu-York: OUP «Slovo» nakladom OUP «Samopomich».
Sverbilova, T. G. (1990). Trahikomediia v sovetskoi literaturie: (henezis i tendentsii razvitiia). N. Ye. Krutikova (Ed.). Kyiv: Naukova dumka.
Teatr-Studiia Yosypa Hirniaka, Olimpii Dobrovolskoi. (1975). B. Boichuk (Ed.). Niu-York: UVAN v SShA: Vyd-vo Niu-York. hrupy.
Frolov, V. (1979). Sudby zhanrov dramaturhii: analizy dramaturhicheskikh zhanrov v Rossii XX veka. Moskva: Sov. pisatel.
Chernets, L. V. (1982). Literaturnyie zhanry (problemy tipolohii i poetiki). Moskva: Izd-vo Mosk. un-ta.
Cholhan, I. (1990). Dvanadtsiat pies bez odniiei: zibrani dramatychni tvory 1945–1989. U. Liubovych-Starosolska (Ed.). Niu-York: OUP «Slovo» nakladom OUP «Samopomich».
