«Червоні помідори» Б. Чичибабіна: шлях поета і можливості вірша

Анотація

У статті проведено цілісний семантичний, поетологічний і контекстуальний аналіз вірша російського поета Бориса Чичибабіна «Скінчуся, залишуся живим...» («Червоні помідори») з урахуванням дискусійних моментів існуючих інтерпретацій. Уточнено значення цього твору в особистісному і творчому становленні поета. Доповнено трактовку центрального символічного образу вірша «червоні помідори» і запропоновано реальний коментар до нього. Схарактеризовано архетипічні, фольклорні та літературні претексти вірша. Простежено семантичне навантаження всіх формальних компонентів вірша – композиції, строфіки, фоніки, метрики. Прокоментовано співвідношення зовнішнього, подієво-біографічного, і ліричного сюжетів вірша. Показано, що поетична конструкція залишається чи не єдиною опорою в розірваному, ворожому світі, де опинився в'язень, при цьому поряд з класичною строфікою поет використовує некласичну метрику – розмитий трьохіктний дольник, демонструючи можливості «вільного» вірша.

Виявлено точки дотику вірша Чичибабіна з «семантичною поетикою», створеною О. Мандельштамом і А. Ахматовою (розуміння зв'язку історії і людини, проникнення творчості в життя, перетворення слова в справу, співвіднесеність вірша з реальною ситуацією, поєднання узагальнено-філософського і конкретно-чуттєвого і т. ін.) Прозаїзацїя вірша проявляється у введенні сюжетних елементів, прихованій діалогізації, використанні розмовних інтонацій, грі часом, кінематографічності.

Автор статті приходить до висновку, що вірш молодого поета стає свідченням не просто ранньої творчої зрілості, а й особливої поетичної інтуїції: виявляючи підвищену семантизацію всіх елементів вірша і реалізацію перформативних можливостей поетичного висловлювання, чичибабінській текст співвідноситься з перспективними художніми відкриттями постсимволістської доби.