Іван Кронеберг і теорія романтизму в Україні

  • Тетяна Володимирівна Бовсунівська Київський національний університет імені Тараса Шевченка (64/16, вул. Володимирська, Київ, 01601, Україна) http://orcid.org/0000-0002-2018-4674
Ключові слова: романтизм, Кронеберг, естетика, християнська теогонія, трансцендентність форми, український романтизм, преромантична естетика, українське романтичне мислення

Анотація

Суть запропонованої доповіді полягає у подоланні білих плям в теорії та історії українського романтизму. Діяльність І. Кронеберга в Харківському університеті ознаменувалась низкою праць, які заклали підвалини українського романтичного мислення та без яких була б неможлива Харківська школа романтики (за визначенням А. Шамрая). Пропаговані ним ідеї: 1) критика класицистичної теорії смаку; 2) введення категорії «оригінальності» до системи естетики; 3) наголошення на превалюванні генія над будь-якими естетичними системами та відмова від аристократизму мистецтва; 4) полеміка з Шеллінгом щодо смаку та наслідування: вічний дух не може повністю проявитися у тимчасових явищах мистецтва; 5) критика Гердера та Жана-Поля у питаннях класифікації понять естетики; 6) презентація філософії одкровення; 7) єдність естетики та етики; 8) дух як діяльність і складова мистецтва; 9) трансцендентність форми та вічність змісту; 10) обґрунтування категорії «божественного» в естетиці та в мистецтві; 11) естетика розглядається як наука про художнє втілення християнської теогонії. Естетичні погляди І. Кронеберга істотно відрізняються від класицистичних, що були виголошені його попередниками на початку ХІХ ст. (Філомафітським, Гонорським, Масловичем, Склабовським та ін.). Спростувавши класицистичні канони смаку, форми, жанру, він не затримався у межах полемічної естетики, і виголосив закони нового мистецтва, не обтяженого античними канонами, яке презентує буття духу і правдивість якого узгоджується з божественною істиною, яка в мистецтві дорівнюється до художнього ідеалу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Тетяна Володимирівна Бовсунівська, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (64/16, вул. Володимирська, Київ, 01601, Україна)

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури

Посилання

Батте Ш. Начальные правила словесности / Ш. Батте. – М., 1806. – Т.1. – 182 с.

Козак С. U zrodel romantyzmu i nowozytnej mysli spolecznej na Ukrainie / С. Козак. – Wroclaw, Warszawa, Krakow, Gdansk, 1978. – 145 с.

Кронеберг И. Я. Афоризмы / И. Я. Кронеберг. // Амалтея. – Харьков, 1825. – Ч.1. – С.81 – 99.

Кронеберг И. Я.Содержание и форма в изящной словесности/ И. Я. Кронеберг. // Московский телеграф. – 1827. – Ч.17. – № 20, сентябрь. – С. 237–251.

Кронеберг И. Я. Мысли об изящных искусствах / И. Я. Кронеберг. // Московский телеграф. – 1827. – Ч. 15. – С. 17–25.

Кронеберг И. Я. Маргиналии и выписки / И. Я. Кронеберг. // Брошюрки. – Харьков,1832. – №8 – 188 с.

Кронеберг И. Я. О ходе искусства у древних народов и об истреблении и сохранении памятников древнего искусства/ И. Я. Кронеберг. // Отечественные записки. – 1844. – Т.33. – С.109-124.

Кронеберг И. Я. Отрывки / И. Я. Кронеберг. // Брошюрки. – Харьков, 1830. – №2. – 48 с.

Кронеберг И. Я. Отрывки / И. Я. Кронеберг. // Брошюрки. – Харьков, 1831. – №7. – 98 с.

Кронеберг И. Я. Исторический взгляд на эстетику / И. Я. Кронеберг. // Брошюрки. – Харьков, 1830. – Ч.1. – 36 с.

Кронеберг И. Я. Материалы для истории эстетики / И. Я. Кронеберг. // Брошюрки. – Харьков, 1831. – № 6. – 82 с.

Кронеберг И. Я. О переселении творений искусства из завоеванных земель в Рим / И. Я. Кронеберг. // Брошюрки. – Харьков, 1831. – № 5. – 67 с.

Кронеберг И. Я. О изучении словесности / И. Я. Кронеберг. // ЖМНП. – 1835. – № 8. – ІІ. – 277–278.

Шамрай А. До початків романтизму / А. Шамрай. // Україна. – 1928. – Кн. 37. – С. 31–53.

Kos J. Predromantica / J. Kos. – Ljubljana, 1987.

References

Batte, Sh. (1806) Nachalnyie pravila slovesnosti [The initial rules of literature]. Moskva. [in Russian]

Kozak, S. (1978) U zrodel romantyzmu i nowozytnej mysli spolecznej na Ukrainie. Warszawa, Krakow, Gdansk. [in Polish]

Kroneberg, I. (1825) Aforizmyi [Aphorisms]. Amalteya: – Kharkov, pp.81-99. [in Russian]

Kroneberg, I. (1827) Soderzhanie i forma v izyaschnoy slovesnosti [The content and form in the elegant literature]. Moskovskiy telegraf : no. 17, pp. 237-251. [in Russian]

Kroneberg, I. (1827) Myisli ob izyaschnyih iskusstvah [Thoughts on Fine Arts]. Moskovskiy telegraf : no. 15, pp. 17-25. [in Russian]

Kroneberg, I. (1832) Marginalii i vyipiski [Marginalia and discharge]. Broshyurki : no. 8, pp. 188. [in Russian]

Kroneberg, I. (1844) O hode iskusstva u drevnih narodov i ob istreblenii i sohranenii pamyatnikov drevnego iskusstva [On the progress of art from the ancient peoples and on the destruction and preservation of monuments of ancient art]. Otechestvennyie zapiski : no. 33. pp. 109-124. [in Russian]

Kroneberg, I. (1830) Otryivki [Excerpts]. Broshyurki : no. 2, 48 p. [in Russian]

Kroneberg, I. (1831) Otryivki [Excerpts]. Broshyurki : no. 7, 98 p. [in Russian]

Kroneberg, I. (1830) Istoricheskiy vzglyad na estetiku [Historical view on aesthetics]. Broshyurki : no. 1, 36 p. [in Russian]

Kroneberg, I. (1831) Materialyi dlya istorii estetiki [Materials for the history of aesthetics]. Broshyurki : no. 6, 82 p. [in Russian]

Kroneberg, I. (1831) O pereselenii tvoreniy iskusstva iz zavoevannyih zemel v Rim [On the transfer of works of art from conquered lands to Rome]. Broshyurki : no. 5, 67 p. [in Russian]

Kroneberg, I. (1835) Ob izuchenii slovesnosti [On the study of literature]. ZhMNP : no. 8, pp. 277-278. [in Russian]

Shamray, A. (1928) Do pochatkiv romantyzmu [The beginnings of romanticism]. Ukraine : no. 37, pp. 31-53. [in Ukranian]

Kos, J. (1987) Predromantica. – Ljubljana. [in Polish]

Опубліковано
2019-05-22
Як цитувати
Бовсунівська, Т. В. (2019). Іван Кронеберг і теорія романтизму в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», (79), 11-19. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2018-79-01
Розділ
Проблема вивчення художнього твору крізь призму взаємодії тексту і контексту