Античні форми у творчості Івана Франка (версифікаційний аспект)

Abstract

Окреслено чотири періоди у зрізі перекладацької діяльності Івана Франка з античної поезії: 1) 1873–1883 роки («Одіссея» Гомера, «Електра» Софокла, «Про природу речей» Лукреція та ін.); 1893–1894 роки («Едіп-цар» та «Едіп у Колоні» Софокла, поезії Піндара, Горація й Овідія); 1900 рік («Геро й Леандер»); 1908–1915 роки (з творів Менандра, Арістофана, Овідія та ін.). Увагу зосереджено на основних віршових формах, використаних у перекладах. У статті схарактеризовано оригінальні поетичні твори Івана Франка з античними формами та простежено еволюцію у поглядах письменника на переклад і відтворення античних віршових розмірів