КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ВЧИТЕЛЬСТВА: ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ

Анотація

У статті актуалізовано проблему модернізації системи професійного зростання педагогічних працівників в Україні, що набуває особливої ваги в умовах реалізації реформи «Нова українська школа» та викликів воєнного часу. Наголошено, що моделі підготовки, підвищення кваліфікації та підтримки вчителів залишаються фрагментованими, неузгодженими між собою й недостатньо ефективними для забезпечення якості освіти та подолання наявного кадрового дефіциту. Відсутність єдиних підходів, які б поєднували входження в професію, розвиток кар’єри та професійну підтримку, стримує формування якісного кадрового потенціалу.
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні концептуальних підходів до оновлення системи професійного зростання вчительства за п’ятьма ключовими напрямами, які є основою проєкту «Концептуальні засади безперервного професійного зростання педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» (2025). Методологічну основу праці становлять: системний аналіз нормативно-правових документів; статистичний аналіз даних міжнародних і національних моніторингових досліджень; систематизація наукових підходів і концепцій.
Обґрунтовано модель професійного зростання, що охоплює п’ять напрямів. У сфері підготовки запропоновано синхронізацію стандартів вищої освіти з професійним, збільшення обсягу практичної підготовки та впровадження дуальної форми навчання. Щодо входження в професію, визначено механізми дієвої педагогічної інтернатури та альтернативні шляхи доступу до викладання для осіб з непедагогічною освітою на основі річних дуальних програм. У межах кар’єрної траєкторії перед бачено поступову заміну атестації на добровільну сертифікацію для переходу на нові вертикальні рівні (від вчителя-початківця до вчителя-експерта) та формалізацію горизонтальних ролей (ментор,
супервізор). Професійний розвиток базується на створенні єдиної цифрової платформи, визнанні мікрокваліфікацій та фінансуванні за моделлю «гроші ходять за вчителем». Система професійної підтримки фокусується на масштабуванні застосування супервізії та розвитку професійних спільнот.
Зроблено висновок, що запропонована модель формує єдину логіку зростання вчительства, відповідно до якої всі етапи є невід’ємними складовими державної політики. Комплексна реалізація цих підходів, за умови належного фінансового забезпечення та підвищення соціального статусу педагога, дозволить створити стійку професійну спільноту, здатну ефективно реагувати на освітні виклики та забезпечувати високу якість навчання.