Цифрова грамотність студентів медичних закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання
Анотація
Цифрові освітні технології – це інноваційний спосіб організації навчального процесу, заснова- ний на використанні електронних та інформаційних систем, що забезпечують наочність формування цифрових навичок у студентів закладів вищої освіти. У статті аналізується використання цифрових технологій студентами медичних закладів вищої освіти при вивчені природничих дисциплін в умовах дистанційного навчання, на прикладі освітнього компоненту «Медична та біологічна фізика; Медичні інформаційні технології». Проведено аналіз і синтез результатів пошуку в інформаційних системах з метою визначення понять дослідження, методів експертного оцінювання, спостереження, моделювання, прогнозування. Розглянуто принципи політики «цифровізації України», визначено складові поняття «цифрова інформаційна грамотність», досліджено ефективність використання цифрових програм та пристроїв
у навчальному процесі у медичних закладах вищої освіти. Для дослідження використовувався метод
опитування. Для збору інформації було розроблено структуровану анкету у вигляді Google форми.
Було визначено роль цифрових технологій навчання в освітньому просторі та їх застосування у на-
вчальному процесі. Отримано, що кількість електронних книг удома респондента зменшила ймовір-
ність слабких навичок, але не мала зв’язку з сильними навичками. Частота використання цифрових
навичок в університеті зменшила ймовірність слабких навичок, але не було зв’язку з сильними на-
вичками. Це свідчить про те, що використання цифрових технологій в університеті може захистити від низької продуктивності, але не гарантує високу кваліфікацію. Загальні пізнавальні здібності студентів позитивно залежать від їхньої точності цифрової самоефективності. Студенти з більшим досвідом роботи в інформаційному інтернет-просторі демонструють точнішу цифрову ефективність. Показано, що цифрові технології в освітньому просторі, завдяки їх наочності, доступності та орієнтації на індивідуальні здібності студентів є необхідною умовою для підвищення ефективності та результативності навчального процесу. Використання цифрових технологій студентами медичних закладів вищої освіти на прикладі вивчення освітнього компоненту «Медична та біологічна фізика; Медичні інформаційні технології» підвищують мотивацію учнів до навчання, сприяють розвитку у майбутніх
фахівців цифрових практичних навичок.
Завантаження
Посилання
Batyuk, L.V., Zhernovnykova, O.A. (2022). Formation of digital competence of future doctors in the study of the educational component «Medical informatics». Scientific notes of the pedagogical department. № 50. 6–24. doi:10.26565/2074-8167-2022-50-01 [in Ukrainian].
Mykytenko, P. V. (2018). Diagnosis of levels of IT competence of foreign students in the study of medical informatics. Computer in school and family. 8, 152, 3–10 [in Ukrainian].
Khymynets, V. (2020). Competence-based approach to professional development of teachers. Transcarpathian Institute of Postgraduate Pedagogical Education. URL:
http://zakinppo.org.ua/2010-01-18-13-44-15/233-2010-08-25-07-10-49 [in Ukrainian].
Bakkenes, I., Vermunt, J. D., Wubbles, T. (2010). Teacher learning in the context of educational innovation: Learning activities and learning outcomes of experience teachers. Learning and Instruction. 20(6), 533–548. doi:10.1016/j.learninstruc.2009.09.001.
Batyuk, L. (2017). The European structure of digital competences in Ukrainian society: challenges and innovations. Journal of Education, Health and Sport. 7(11). 481–494. doi:10.12775/JEHS.2017.7.11.044.
Batyuk, L. (2015). Electronical educational and methodological complexes as a means of forming the professional competence of future doctors when studying disciplines from natural sciences. Journal of Education, Health and Sport. 5(11). 745–761. doi:10.12775/JEHS.2015.05.10.071.
Bergdahl, N., Nouri, J., Fors, U. (2020). Disengagement, engagement and digital skills in technology-enhanced learning. Educ. Inf.Technol. 25. 957–983.
Buckingham, D. (2007). Digital Media Literacies: rethinking media education in the age of the Internet. Research in comparative and international education. 2(1). 43–55.
Car, L. T., Kyaw, B. M., Panday, R. S. N. van der Kleij, R. Chavannes, N., et al. (2021). Digital Health Training Programs
for Medical Students: Scoping Review. JMIR Med Educ. 7(3): e28275. doi: 10.2196/28275.
Dobrovoljsjka, A. (2017). The concept of «digital competence» and its interpretation in the context of higher education of future doctors and pharmacists. «The main directions of development of pedagogical science». Chernigov, October 20–21, Kherson: Helvetica Publishing House.
Eshet, Y. (2004). Digital Literacy: A Conceptual Framework for Survival Skills in the Digital era. Journal of Educational Multimedia and Hypermedia. 13(1). 93–106.
European Union. Digital Education Action Plan. (2020). URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the- eu/digital-education-action-plan_en.
Gilster, P. (1997). Digital literacy. New York: Wiley Computer Publications.
Gudmundsdottir, G.B., Gasso, H. H., Rubio, C. J.C., Hatlevik, O.E. (2020). Student teachers’ responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ. 152. 1–12. doi: 103877- 10.1016/j. compedu.2020.103877.
Heidari, E., Mehrvarz, M., Marzooghi, R., Stoyanov, S. (2021). The role of digital informal learning in the relationship between students’digital competence and academic engagement during the COVID-19 pandemic. J. Comput. Assist. Learn. 37. 1154–1166.
Knobel, M. (2008). Digital literacies: Concepts, policies and practices. Vol. 30. Peter Lang.
Medina, L., Kreutzmann, A.-K., Rojas-Perilla, N., Castro, P. (2019). The R Package trafo for TransformingLinear Regression Modelsby. The R Journal Vol. 11/2. 100–123.
Mitchell, M., Kan, L. (2019). Digital Technology and The Future of Health Systems. Health Systems. 5 (2). 113–120. doi: 0.1080/23288604.2019.1583040.
Menggo, S., Midun, H., Pandor, P. (2021). Students’ digital literacy competence and english study habits. ICEHHA.
doi:10.4108/eai.3-6-2021.2310655.
O’Brien, D., Scharber, C. (2008). Digital literacies to go to school: Potholes and possibilities. Journal of Adolescent & Adult Literacy. 52(1), 66–68.
Spires, H., Bartlett, M. (2012). Digital literacies and learning: Designing a path forward. Friday Institute White Paper Series. NC State University.
Vuorikari, R., Punie, Y., Carretero Gomez S., Van den Brande, G. (2016). DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union. EUR 27948 EN. 2016. doi:10.2791/11517.
