Формування валеологічної компететності в умовах аудиторного та дистанційного навчання

  • Олександр Шевченко Харківський Регіональний Інститут Проблем Громадської Охорони Здоров’я http://orcid.org/0000-0002-4291-3882
  • Сергій Кучеренко Національного університет цивільного захисту України , м. Харків http://orcid.org/0000-0002-2209-9430
  • Анатолій Комишан Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0001-7644-4976
  • Валентина Шевченко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» http://orcid.org/0000-0002-9557-9849
  • Наталія Кучеренко Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків http://orcid.org/0000-0002-6644-3117
Ключові слова: здоров’язбереження, «Педагогіка здоров’я», «Основи медичних знань», кваліметрична модель, факторно-критеріальний аналіз

Анотація

Постановка проблеми. У статті розглянута проблема формування валеологічної компетентності (компетентності здоров’язбереження) у студентів немедичного профілю навчання. Компетентність здоров’язбереження ґрунтується на здоровому способі життя, практиці безпечної поведінки та вміннях надавати невідкладну долікарняну допомогу постраждалим у критичних станах. Формування валеологічної компетентності у немедичних закладах вищої освіти відбувається під час вивчення валеологічних дисциплін, зокрема «Основ медичних знань», «Педагогіки здоров’я» та інших. З весни 2019 року викладання цих дисциплін вимушено відбувається у дистанційній формі.

Мета статті. Порівняти сформованість валеологічної компетентності у студентів однакового освітнього рівня, які проходили навчання за стандартизованою валеологічною програмою в умовах аудиторного та дистанційного навчання.

Методи дослідження. У дослідженні використані методи: кваліметричних та експертних оцінок – для формування факторно-критеріальної моделі валеологічної компетентності, педагогічного експерименту та математичної статистики – для розрахунків та порівняння результатів сформованості валеологічної компетентності, рандомізації – для формування груп порівняння.

Основні результати дослідження. Встановлено, що валеологічна компетентність та переважна більшість її компонентів (13/14) краще формуються під час аудиторного навчання. Так, високого рівня сформованості компетентності (75–100 %) досягли 14,4 % студентів, які навчалися в аудиторній формі (оффлайн), та лише 10,1 % студентів, які навчалися в дистанційній формі (онлайн). Можливими причинами такої різниці названі необхідність проводити аудиторні заняття (тренінги, рольові ігри, тренування у проведенні невідкладної допомоги) та вищій вихідний рівень знань з анатомії та фізіології людини у студентів, які проходили аудиторне навчання.

Висновки. Зроблено висновок про необхідність повернення до аудиторного навчання після завершення пандемії COVID-19 у світі та війни в Україні для більш успішного формування валеологічної компетентності у студентів немедичного профілю навчання.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2022-06-30
Цитовано
Як цитувати
Шевченко, О., Кучеренко, С., Комишан, А., Шевченко, В., & Кучеренко, Н. (2022). Формування валеологічної компететності в умовах аудиторного та дистанційного навчання. Наукові записки кафедри педагогіки, (50), 137-147. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-50-14