Формування цифрової компетентності майбутніх лікарів при вивченні освітнього компоненту «Медична інформатика»
Анотація
У статті розглянуто та проаналізовано проблему набуття студентами цифрових компетентностей при вивчені освітнього компоненту «Медична інформатика» в закладах вищої освіти. Мета статті проаналізувати теоретичну сутність та зміст поняття цифрова компетентність та компетентність майбутніх лікарів в галузі цифрової охорони здоров’я. Розглянути цифрову медичну освіту та надбання цифрової компетентності студентами вищих медичних навчальних закладів України, використовуючи як приклад надбання цифрової компетентності при вивчені освітнього компоненту «Медична інформатика». Для виконання поставленої мети проведено аналіз і синтез результатів пошуку в інформаційних системах з метою визначення понять дослідження, методів експертного оцінювання, тестування, анкетування, спостереження, моделювання, прогнозування.Розглядається процес упровадження інформаційних процесів у галузі охорони здоров’я, що передбачає використання цифрових технологій, та обумовлює пріоритетну необхідність набуття майбутніми медичними працівниками відповідних практичних навичок, життєве необхідних під час ведення медичної документації, опрацювання медичних і соціальних даних, здійснення аналізу захворюваності пацієнтів, тощо. Програма освітнього компоненту «Медична інформатика» спирається на практичний досвід прикладних медико-біологічних спеціальностей та працює в контексті систем та організацій клінічної та громадської охорони здоров’я для розробки експериментів, втручання та підходів. Ця глибина методів медичної інформатики, визначає основу дисципліни та забезпечує її узгодженість з визначенням загального набору основних цифрових компетентностей. Надбання базових цифрових компетентностей при вивчені освітнього компоненту «Медична інформатика», який є як медичною та науковою, так і технологічною областю, робить навчання студентів медичних університетів основам проблем і завдань, спрямованих на використання автентичних цифрових даних та систем, метою яких є формування компетентності майбутніх лікарів у галузі медичної інформатики, важливим та необхідним для студента з одним основним типом освіти, відповідно до потреб та кар’єрних цілей майбутнього лікаря. Згідно з вимогами Стандарту освітній компонент «Медична інформатика» забезпечує набуття студентами ключових цифрових компетентностей, які припускають, що майбутні лікаріпрактики виявлять творчий підхід, ставлячи правильні питання, продемонструють науковий скептицизм, ставлячи під сумнів минулі підходи, і будуть суворо застосовувати методи планування експериментів, аналізу даних та теорії оцінювання. Встановлено, що інтегративними результатами навчання, формуванню яких сприяє освітній компонент «Медична інформатика», є сформованість у майбутнього лікаря компетентності у галузі цифрових технологій.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Batyuk, L.V., Knigavko. V.G., Ponomarenko, N.S., Zaytseva, O.V., Gordienko, N.O. (2015). Medical informatics as a basis of information and computer competence of students. Proceedings of the VIII Scientific and Practical Conference: Formation of a modern concept of teaching natural sciences in medical schools, dedicated to the 210th anniversary of KhNMU and the 60th anniversary of the Department of Medical and Bioorganic Chemistry. (pp. 57–58). Kharkiv: KhNMU [in Ukrainian].
Bulakh, I.E., Lyakh, Y.E., Martsenyuk, V.P., Haimzon I.I. (2012). Medical informatics. Textbook. Kyiv: VSI «Medicine» [in Ukrainian].
Gayvolya, O.O. (2013). Standardization propositions regarding implementation of Electronic Medical history into emergency Medical services systems and public service management of disaster Medicine in Ukraine. Emergency medicine, 3, 177–179 [in Ukrainian].
Derkach, M. (2011). Measurement of cognitive load in the process of studying the effectiveness of electronic learning tools. Information technologies and teaching aids, 2, 22, 1–18 [in Ukrainian]. doi: 10.33407/itlt.v22i2.431
Dumansky, Y.V., Ivnev, B.B., Pervak, M.B., Kamenetsky, M.S., Udod, O.A. (2013). Methodology and technology for determining the universal competencies of graduates of medical and dental faculties: a manual for teachers of higher medical educational institutions of the IV level of accreditation. Donets. nat. med. un-t. Donetsk: Donetsk region. [in Ukrainian].
Zhernovnykova, O.A. (2018). Development of vital competence of the person in the conditions of educational transformations: educational, psychological, inclusive dimensions: materials I All-Ukrainian. scientific-practical conf. young scientists (pp. 49–52). Kherson: Island. [in Ukrainian].
Law of Ukraine «On electronic documents and electronic document management». (VVR), 2003, № 36, p.275). Document 851-IV, current, current edition - Edition of 01.01.2022, basis - 1089-IXyu]. (2022, 01 January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show [in Ukrainian].
Law of Ukraine «On Education» (Information of the Supreme Family (VVR-2017, № 38-39, p. 380). Document 2145-VIII, current, current version – Edition of 06.04.2022, basis – 1986-IX]. (2022, 06 April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].
Zaytseva, O.V., Batyuk, L.V., Chovpan, G.O., Kocharova, T.R. (2022). Syllabus of the educational component
«Medical Informatics». Retrieved from https://knmu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/11/m_inf1_m20.pdf [in Ukrainian].
Isakova, T.O. (2019). Problems of formation of strategic priorities of the state policy on development of robotics: prospects for Ukraine. National Institute for Strategic Studies. Retrieved from https://niss.gov.ua/en/node/193 [in Ukrainian].
The concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020: approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of January 17, 2018 № 67-r. (2018, 17 January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%25D1%2580#Text[in Ukrainian].
Kryzhanovsky, A., Kyrylenko, N., Kyrylenko, V., Medvedev, R. (2021). Organization of distance learning in pedagogical institutions of higher education. International scientific journal “Grail of Science”, 10, 415–421 [in Ukrainian]. doi: 10.36074/grail-of-science.19.11.2021.081
Mykytenko, P.V. (2018). Diagnosis of levels of IT competence of foreign students in the study of medical informatics. Computer at school and family, 8, 152, 3–10 [in Ukrainian].
Mykytenko, P.V., Lapinsky, V.V. (2020). Design of interdisciplinary integration of medical informatics. Information technologies and teaching aids, 75, 1 1–16. [in Ukrainian].
Mintser, O.P., Vorovenko, Y.V., Babintseva L. Y., Mohnachov S. І. (2017). Medical Informatics and Cybernetics in Health and Medicine. Medical informatics and engineering, 2, 37–103. [in Ukrainian].
Order of the Ministry of Health of Ukraine № 681 of 19.10.2015 On approval of regulations on the use of telemedicine in health care. (2015, 19 October). Retrieved from www.zakon5.rada.gov.ua/lows/show/z1400- 15 [in Ukrainian].
Pylyavets, N.I., Potapchuk, E.M. (2021). Modern approaches to the definition of «cognitive style of personality».
Personality psychology, 117–121 [in Ukrainian]. doi: 10.32843/2663- 5208.2021.26.21
On some issues of state standards of complete general secondary education. Cabinet of Ministers of Ukraine. Resolution of September 30, 2020 № 898. (2020, 20 September). [in Ukrainian]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
On approval of the Concept of development of digital competencies and approval of the action plan for its implementation. Cabinet of Ministers of Ukraine. Order of March 3, 2021 № 167-r. (2021, 3 Marth). [in Ukrainian]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#n13
Sichkoriz, O.E., Lototska, L.B., Kolach, T.S. (2019). Medical informatics as a promising component of higher medical education. Medical education, 3, 91–95. [in Ukrainian]. doi: 10.11603/me.2414-5998.2019.3.10486
Haimzon, I.I. (2007). Medical knowledge and decision making in medicine. Vinnytsia: VNTU. [in Ukrainian].
Tsekhmister, Ya.V. (2018). Professional clinical and pharmaceutical competence of doctors: postgraduate stage of formation. Continuing professional education: theory and practice, 3–4, 74–77. [in Ukrainian].
Aungst, T.D., Patel, R. (2020). Integrating digital health into the curriculum-considerations on the current landscape and future developments. J Med Educ Curric, 7, 23. doi:10.1177/2382120519901275
Batyuk, L.V., Chovpan, G.O. (2021). Algorithm for making decisions based on fuzzy network models in problems of medical diagnostics and forecasting. Automation and computer-integrated technologies - 2021: materials of the VIII International scientific-practical conference of young scientists, graduate students and students, Kyiv, April 21-22. (pp. 103–104). Kyiv.
Behrends, M., Steffens, S., Marschollek, M. (2017). The Implementation of Medical Informatics in the National Competence Based Catalogue of Learning Objectives for Undergraduate Medical Education (NKLM). Stud Health Technol Inform, 243, 18–22.
Bergdahl, N., Nouri, J., Fors, U. (2020). Disengagement, engagement and digital skills in technology-enhanced learning. Educ. Inf. Technol, 25, 957–983.
Blumenthal, J.L., Mays, B.E., Weinfeld, J.M., Banks, M.A., Shaffer, J. (2005). Defining and assessing medical informatics competencies. Med Ref Serv Q, 24, 2, 95–102. doi: 10.1300/J115v24n02_08
Brunner, M., McGregor, D., Keep, M., Janssen, A., Spallek, H., Quinn, D., et al. (2018). An ehealth capabilities framework for graduates and health professionals: mixed-methods study. J Med Internet, 15, 20(5):e10229. doi:10.2196/10229
Bundesministerium fur Gesundheit. (2015). Die Elektronische Gesundheitskarte. Retrieved from https://www. bundesgesundheitsministerium.de/themen/krankenversicherung/egk.html
Buntin, M., Jain, S.Н., Blumenthal, D. (2010). Health information technology: laying the infrastructure for national health reform. Health Affairs, 29, 6, 1214–1219. doi:10.1377/hlthaff.2010.0503
Cabezas, M., Casillas, S. (2017). Future Social Educators Digital Residents? Rev. Electron. Investig. Educ, 19, 61–72.
Calvani, A., Fini, A., Ranieri, M., Picci, P. (2012). Are young generations in secondary school digitally competent? A study on Italian teenagers. Comput. Educ, 58, 797–807. doi: 10.1016/j.compedu.2011.10.004
Car, L.T., Kyaw. B.M., Panday, R.S.N. van der Kleij, R., Chavannes, N., et al. (2021). Digital Health Training Programs for Medical Students: Scoping Review. JMIR Med Educ, 7,3, e28275. doi: 10.2196/28275
Carretero, Gomez, S., Vuorikari, R., Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with Eight Proficiency Levels and Examples of Use, EUR 28558 EN; Publications Office of the European Union: Luxembourg. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technical-research- reports/digcomp-21-digital-competenceframework-citizens-eight-proficiency-levels-and-examples-use
Carpenter, S.K., Cepeda, N.J., Rohrer, D., Kang, S.H.K., Pashler, H. (2012). Using Spacing to Enhance Diverse Forms of Learning: Review of Recent Research and Implications for Instruction. Educ Psychol Rev, 24, 3, 369–378. doi: 10.1007/s10648-012-9205-z
Chovpan, I., Batyuk, L., Chovpan, G. (20170. Methods of determination of initial level of students’ knowledges on basic disciplines at higher medical educational institutions. ScienceRise: Pedagogical Education, 5, 13, 46–50. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102930
Cowie, M.R., Lam, C.S. (2021). Remote monitoring and digital health tools in CVD management. Nat Rev Cardiol, 18, 7, 457–458. doi: 10.1038/s41569-021-00548-x
Depasse, J. W., Chen, C., Sawyer, A.J., Jethwani, K., Sim, I. et al. (2014). Academic Medical Centers as digital health catalysts. Healthcare, 2, 3, 173–176. doi: 10.1016/j.hjdsi.2014.05.006
Dunlosky, J., Rawson, K.A., Marsh, E.J., Nathan, M.J., Willingham, D.T. (2013). Improving students’ learning with effective learning techniques: Promising directions from cognitive and educational psychology. Psychol Sci Public Interes, 14, 1, 4–58. doi: 10.1177/1529100612453266
eHealth competencies for undergraduate medical education. (2014). Canada Health Infoway and Association of Faculties of Medicine of Canada. Retrieved from http://www.ehealthresources.ca/sites/default/files/pdf/ eHealth%20Competencies%20for%20UME.pdf
Eger, L., Klement, M., Tomczyk, L., Pisonova, M., Petrova, G. (2018). Different user groups of university students and their it competence: Evidence from three countries in central europe. J. Balt. Sci. Educ, 17, 851–866. doi: 10.33225/jbse/18.17.851
Esteva, A., Kuprel, B., Novoa, R.A., Ko, J., Swetter, S.M., Blau, H.M. et al. (2017). Dermatologist-level classification of skin cancer with deep neural networks. Nature, 542, 7639, 115-118. doi: 10.1038/nature21056
European Commission. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. (2017). Brussels: European Commision. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/sites/jrcsh/files/digcompedu_ overview_-_english. pdf
European Commission. Key Competences for Lifelong Learning. (2019). Retrieved from https://op.europa.eu/ en/publicationdetail/-/publication/297a33c8-a1f3-11e9-9d01-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/ source-231945798 doi:10.2766/569540
European Union. Digital Education Action Plan. (2020). Retrieved from https://ec.europa.eu/education/ education-in-the-eu/digital-education-action-plan_en
Ferenchick, G.S., Solomon, D., Mohmand, A., Towfiq, B., Kavanaugh, K, Warbasse, L., et al. (2013). Are students ready for meaningful use? Med Educ Online, 18. doi: 10.3402/meo.v18i0.22495
Ferrari, A. Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. (2012). Retrieved from https://pdfs. semanticscholar.org/851f/ebe72df176a16ad6e26b00ff5df35520da34.pdf doi: 10.2791/82116
Ford, K.L., Moore Susan, L., Zhou, S., Gore, M.O., Portz, J. et al. (2019). Advancing evidence-based digital health through an innovative research environment: an academic-industry collaboration case report. mHealth, 5, 37, 37–37. doi:10.21037/mhealth.2019.08.08
From, J. (2017). Pedagogical Digital Competence–Between Values, Knowledge and Skills. High. Educ. Stud, 7, 2, 43–50. doi: 10.5539/hes.v7n2p43
Gadd, C.S., Steen, E.B., Caro, C.M., Greenberg, S., Williamsonm J. J., Fridsma, D.B. (2020). Domains, tasks, and knowledge for health informatics practice: results of a practice analysis. J Am Med Inform Assoc, 27, 6, 845–52. doi: 10.1093/jamia/ocaa018
Global strategy on digital health 2020-2025. World Health Organization (2021). Retrieved from https://www. who.int/docs/default-source/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf
Gray, K., Dattakumar, A., Maeder, A., Chenery, H. (2011). Educating future clinicians about clinical informatics: a review of implementation and evaluation cases. Eur J Biomed Inform, 7, 2, 48–57. doi: 10.24105/ejbi.2011.07.2.7
Greenhalgh, T., Wherton, J., Shaw, S., Morrison, C. (2020). Video consultations for covid-19. Br Med J, 12, 1–2.doi:10.1136/bmj.m998
Groves, M., Sellars, C., Smith, J., Barber, A. (2015). Factors Affecting Student Engagement: A Case Study Examining Two Cohorts of Students Attending a Post-1992 University in the United Kingdom. Int. J. High. Educ, 4, 27–37.
Gudmundsdottir, G.B., Hernandez Gasso, H., Colomer Rubio, J.C., Hatlevik O.E. (2020). Student teachers’ responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ, 152, 1–12.
Gudmundsdottir, G.B., Gasso, H. H., Rubio, C. J.C., Hatlevik, O.E. (2020). Student teachers’ responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ, 152, 1–12. doi: 103877- 10.1016/j. compedu.2020.103877
Hasman, A., Mantas, J., Zarubina, T. (2014). An Abridged History of Medical Informatics Education in Europe. Acta Inform Med, 22, 1, 25–36.
Heidari, E., Mehrvarz, M., Marzooghi, R., Stoyanov, S. (2021). The role of digital informal learning in the relationship between students’digital competence and academic engagement during the COVID-19 pandemic. J. Comput. Assist. Learn, 37, 1154–1166.
HITComp. Health Information Technology Competencies (HITComp). EU*US eHealth Work Project. (2015). Retrieved from http://hitcomp.org/
Institute of Medicine (US) Committee on Assuring the Health of the Public in the 21st Century. The Future of the Public’s Health in the 21st Century. Washington (DC): National Academies Press (US). (2002).
Janssen, J., Stoyanov, S., Ferrari, A., Punie, Y., Pannekeet, K., Sloep, P. (2013). Experts’ views on digital competence: Commonalities and differences. Comput. Educ, 68, 473–481. doi: 10.1016/j.compedu.2013.06.008
Joseph, M. (2016). How President Obama shaped the future of digital health. TechCrunch. Retrieved from https://techcrunch.com/2016/07/27/how-president-obama-shaped-the-future-of-digital-health/
Kampylis, P., Punie, Y., Devine, J. (2016). European Framework for Digitally Competent Educational Organisations. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomporg
Keasberry J., Scott I.A., Sullivan C., Staib A., Ashby R. (2017). Going digital: a narrative overview of the clinical and organizational impacts of eHealth technologies in hospital practice. Aust Health Rev, 41, 6, 646–664. doi: 10.1071/AH16233
Kern, J., Fister, K. (2011). Medical informatics meets medical education: the Croatian experience. Eur J Biomed Inform, 7, 2, 58–63. doi: 10.24105/ejbi.2011.07.2.8
Krumsvik, R.J. Skulen og den Digitale Læringsrevolusjonen; Universitetsforlaget: Oslo, Norway, (2007).
Krüger-Brand, H.E. (2019). Telemedizin: Vor dem Durchbruch. Deutsches A¨ rzteblatt. Retrieved from https:// www.aerzteblatt.de/archiv/79318/Telemedizin-Vor-dem-Durchbruch
Kwon, D. (2021). Digital Competence of Students with Disabilities Using a Mobile Device in a Post-Secondary Transition Program for Potential Employment. Ph.D. Thesis, The University of Alabama, Tuscaloosa, AL, USA. Retrieved from https: //ir.ua.edu/handle/123456789/7944
Liesa-Orús, M., Vázquez-Toledo, S., Lloret-Gazo, J. (2016). Identificación de las fortalezas y debilidades de la competencia digital en el uso de aplicaciones de internet del alumno de primer curso del Grado de Magisterio. Rev. Complut. Educ, 27, 845–862.
López-Meneses, E., Sirignano, F.M., Vázquez-Cano, E., Ramı́rez-Hurtado, J.M. (2020). University students’ digital competence in three areas of the DigCom 2.1 model: A comparative study at three European universities. Australas. J. Educ. Technol. 36, 69–88.
Lucey, C.R., Johnston, S.C. (2020). The Transformational Effects of COVID-19 on Medical Education. JAMA, 324, 11, 1033–1034. doi: 10.1001/jama.2020.14136
Machleid, F., Kaczmarczyk, R., Johann, D., Balčiūnas, J., Atienza-Carbonell, B., von Maltzahn, F., et al. (2020). Perceptions of digital health education among European medical students: mixed methods survey. J Med Internet Res, 14, 22, 8, e19827. doi: 10.2196/19827
Magrabi, F., Ammenwerth, E., McNair, J.B., De Keizer, N.F., Hyppönen, H., Nykänen, P. et al. (2019). Artificial intelligence in clinical decision support: challenges for evaluating AI and practical implications. Yearb Med Inform, 28. 1, 128–134. doi: 10.1055/s-0039-1677903
Mayer, R.E., Moreno, R. (2003). Nine Ways to Reduce Cognitive Load in Multimedia Learning. Educ Psychol, 38, 1, 43–52. doi: 10.1207/S15326985EP3801_6
Meskó, B., Drobni, Z., Bényei, E' ., Gergely, B., Győrffy, Z. (2017). Digital health is a cultural transformation of traditional healthcare. Mhealth. 3, 38, 1–8. doi: 10.21037/mhealth.2017.08.07
Mitchell, M., Kan, L. (2019). Digital Technology and The Future of Health Systems. Health Systems, 5, 2, 113–120. doi: 0.1080/23288604.2019.1583040
Mosch, L., Machleid, F., von Maltzahn, F., Kaczmarczyk, R., Nokhbatolfoghahai, F., Balciunas, J., et al. (2019). Digital health in the medical curriculum: addressing the needs of the future health workforce. Athens (Greece): European Medical Students’ Association. Retrieved from https://www.scribd.com/document/471107407/
Muoio, D. (2020). Stanford Medicine: Physicians, medical students are interested in digital health, data- driven care. MobiHealthNews. Retrieved from https://www.mobihealthnews.com/news/stanford-medicine- physicians-medical-students-are-interesteddigital-health-data-driven-care
OECD. The OECD Program Definition and Selection of Competencies. The Definition and Selection of Key Competencies. Retrieved from https://www.oecd.org/education/skills-beyond-school/ definitionandselectionofcompetenciesdeseco.htm
Pathipati, A.S., Azad, T.D., Jethwani, K. (2016). Telemedical education: training digital natives in telemedicine. J Med Internet Res, 18, 7, e193. doi: 10.2196/jmir.5534
Portillo, J., Garay, U., Tejada, E., Bilbao, N. (2020). Self-Perception of the Digital Competence of Educators during the COVID-19 Pandemic: A Cross-Analysis of Different Educational Stages. Sustainability, 12, 23, 1–13. doi: 10.3390/su122310128
Prensky, M. (2007). How to teach with technology: Keeping both teachers and students comfortable in an era of exponential change. Emerg. Technol. Learn, 2, 40–46.
Qi Rong Huang. (2007). Competencies for graduate curricula in health, medical and biomedical informatics: a framework. Health Informatics Journal, 13, 2, 89–103. doi: 10.1177/1460458207076465
Rajaram, A., Hickey, Z., Patel, N., Newbigging, J., Wolfrom, B. (2020). Training medical students and residents in the use of electronic health records: a systematic review of the literature. J Am Med Inform Assoc, 27, 1, 175–180. doi: 10.1093/jamia/ocz178
Ranieri, M., Bruni, I., Orban De Xivry. A.C. (2017). Teachers’ Professional Development on Digital and Media Literacy. Findings and recommendations from a European project. Research on Education and Media, 10, 2, 10– 19. doi: 10.1515/rem-2017-0009
Redecker, C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Punie, Y. (ed). EUR 28775 EN. Publications Office of the European Union, Luxembourg. doi:10.2760/159770
Rodrı́guez, M.D.M., Méndez, V.G., Martı́n, A.M.R.M.R. (2018). Alfabetización informacional y competencia digital en estudiantes de magisterio. Profr. Rev. Currículum Y Form. Del Profr, 22, 253–270.
Röhrig R., Dugas M., Varghese J. (2020). Which competencies in medical informatics are required by physicians? An update of the catalog of learning objectives for medical students. Med Inform Biom Epidemiol, 16, 1, Doc02. doi: 10.3205/mibe000205
Sánchez-Caballé, A., Gisbert Cervera, M., Esteve-Mon, F.M. (2020). The digital competence of university students: A systematic literature review. Aloma, 38, 63–74. doi: 10.51698/ALOMA.2020.38.1.63-74
Schneider, M., Preckel, F. (2017). Variables associated with achievementin higher education: A systematic review of meta-analyses. Psychol Bul,143, 6, 565–600. doi: 10.1037/bul0000098
The Commission on Accreditation for Health Informatics and Information Management. (2020). Retrieved from https://www.cahiim.org/accreditation
The rise of the data-driven physician. Stanford Medicine 2020 Health Trends Report. (2020). Retrieved from https://med.stanford.edu/dean/healthtrends.html
Thomas, P., Kern, D., Hughes, M., Chen, B. (2016). Curriculum Development for Medical Education: A Six-Step Approach, Third edition. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Tierney, M.J., Pageler, N.M., Kahana, M., Pantaleoni, J.L., Longhurst, C.A. (2013). Medical education in the electronic medical record (EMR) era: benefits, challenges, and future directions. Acad Med, 88, 6, 748–752. doi: 10.1097/ ACM.0b013e3182905ceb
Toquero, C.M. (2020). Challenges and opportunities for higher education amid the COVID-19 pandemic: The Philippine context. Pedagog. Res, 5, 4, 1–5. doi: 10.29333/pr/7947
Unasekeran, D.V., Tham, Y., Ting, D.S., Tan, G.S., Wong, T.Y. (2021). Digital health during COVID-19: lessons from operationalizing new models of care in ophthalmology. Lancet Digit Health, 3, 2, 124–134. doi: 10.1016/S2589- 7500(20)30287-9
Uslu, Y., Altınbaş, Y., O¨ zercan, T., van Giersbergen, M.Y. (2019). The process of nurse adaptation to robotic surgery: a qualitative study. Int J Med Robot, 15, 4, e1996, 1–18. doi: 10.1002/rcs.1996
Valenta, A.L., Berner, E.S., Boren, S.A., et al. (2018). AMIA Board White Paper: AMIA 2017 core competencies for applied health informatics education at the master’s degree level. J Am Med Inform Assoc, 25, 12, 1657–68. doi: 10.1093/jamia/ocy132.
Wald, H.S., George, P., Reis, S.P., Taylor, J.S. (2014). Electronic health record training in undergraduate medical education: bridging theory to practice with curricula for empowering patient- and relationship-centered care in the computerized setting. Acad Med, 89, 3, 380–386. doi: 10.1097/ACM.0000000000000131
Waseh, S., Dicker, A.P. (2019). Telemedicine training in undergraduate medical education: mixed-methods review. JMIR Med Educ, 5, 1, :e12515 .doi: 10.2196/12515
Welch, L., Lewitter, F., Schwartz, R., Brooksbank, C, Radivojac, P., Gaeta, B., Schneider, M.V. (2014). Bioinformatics Curriculum Guidelines: Toward a Definition of Core Competencies. PLOS Computational Biology, 10, 3, 1–11. doi: 10.1371/journal.pcbi.1003496
WHO guideline: recommendations on digital interventions for health system strengthening: executive summary. (2019). World Health Organization. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/311977
Zhao,Y., Pinto Llorente, A.M., Sánchez Gómez, M.C., Zhao, L. (2021). The Impact of Gender and Years of Teaching Experience on College Teachers’ Digital Competence: An Empirical Study on Teachers in Gansu Agricultural University. Sustainability, 13, 8, 1–14. doi: 10.3390/su13084163
Батюк Л.В., Кнігавко В.Г., Пономаренко Н.С., Зайцева О.В., Гордієнко Н.О. Медична інформатика як основа інформаційно-комп’ютерноı̈ компетентності студентів. Матеріали VIII Науково-практичної конференції
«Формування сучасної концепції викладання природничих дисциплін у медичних освітніх закладах», присвяченоı̈ 210-й річниці ХНМУ та 60-й річниці кафедри медичноı̈ та біоорганічноı̈ хіміı̈., Харків, 26- 27 травня 2015 р. Харків: ХНМУ, 2015. С.57–58.
Булах І.Є., Лях Ю.Е., Марценюк В.П., Хаимзон И.И. Медицинская информатика. Учебник. Киев: ВСИ «Медицина», 2012. 424 с.
Гайволя О.О. Стандартизаційні пропозиціı̈ щодо впровадження електронноı̈ історіı̈ хвороби до системи управління екстреною медичною допомогою та державною службою медицини катастроф Украı̈ни. Медицина неотложных состояний. 2013. № 3. С. 177–179.
Деркач М. Вимірювання когнітивного навантаження у процесі дослідження ефективності застосування електронних засобів навчання. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. №2 (22). C. 1–18. doi: 10.33407/itlt.v22i2.431
Думанський Ю.В., Івнєв Б.Б., Первак М.Б., Каменецький М. С., Удод О.А. Методологія і технологія визначення універсальних компетенцій випускників медичних та стоматологічних факультетів: метод. посіб. для викл. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитаціı̈. Донец. нац. мед. ун-т. Донецьк: Донеччина, 2013. 112 с.
Жерновникова О. А. Цифрова компетентність: суть та структура. Розвиток життєвоı̈ компетентності особистості в умовах освітніх трансформацій : виховний , психологічний , інклюзивний виміри : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. молодих науковців, Херсон, 20-21 верес. 2018 р. Херсон: Аи˘ лант, 2018. Т. 1. С. 49–52.
Закон Украı̈ни «Про електронні документи та електронний документообіг». (Відомості Верховноı̈ Ради Украı̈ни (ВВР), 2003, № 36, ст.275). Документ 851-IV, чинний , поточна редакція –Редакція від 01.01.2022, підстава – 1089-IXю. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show
Закон Украı̈ни «Про освіту» (Відомості Верховноı̈ родини (ВВР –2017, № 38-39, ст. 380). Документ 2145- VIII, чинний , поточна редакція – Редакція від 06.04.2022 р., основа – 1986-IX. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2145-19#Text
Зайцева О.В., Батюк Л.В., Човпан Г.О., Кочарова Т.Р. Силабус освітнього компоненту «Медична інформатика». 2022. 23 с. URL: https://knmu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/11/m_inf1_m20.pdf
Ісакова Т.О. Проблеми формування стратегічних пріоритетів державноı̈ політики щодо розвитку робототехніки: перспективи для Украı̈ни. Національний інститут стратегічних досліджень. 2019. URL: https://niss.gov.ua/en/node/193
Концепція розвитку цифровоı̈ економіки та суспільства Украı̈ни на 2018-2020 роки: схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів Украı̈ни від 17 січня 2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-%25D1%2580#Text
Крижановський А., Кириленко Н., Кириленко В., Медведєв Р. Організація дистанційного навчання в педагогічних закладах вищоı̈ освіти. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2021. №10. 415– 421. doi: 10.36074/grail-of-science.19.11.2021.081
Микитенко П. В. Діагностика рівнів ІТ-компетентності іноземних студентів у процесі вивчення медичноı̈ інформатики. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2018. № 8 (152). С. 3–10.
Микитенко П.В., Лапінський В. В. Проєктування міждисциплінарноı̈ інтеграціı̈ медичноı̈ інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020/ Т.75, №1. С.1–16.
Мінцер О.П., Воровенко Ю.В., Бабінцева Л. Ю., Мохначов С. І. Медична інформатика і кібернетика в охороні здоров’я та медицині. Медична інформатика та інженерія. 2017. № 2. C.37- 103. doi: 10.11603/mie.1996- 1960.2017.2.7891
Наказ МОЗ Украı̈ни № 681 від 19.10.2015 р. Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я. URL: www.zakon5.rada.gov.ua/lows/show/z1400-15
Пилявець Н.І., Потапчук Є.М. Сучасні підходи до визначення поняття «когнітивний стиль особистості». Психологія особистості. 2021. 117–121. doi: 10.32843/2663- 5208.2021.26.21
Про деякі питання державних стандартів повноı̈ загальноı̈ середньоı̈ освіти. Кабінет Міністрів Украı̈ни. Постанова від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
Про схвалення Концепціı̈ розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з ı̈ı̈ реалізаціı̈. Кабінет Міністрів Украı̈ни. Розпорядження від 3 березня 2021 р. № 167-р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#n13
Січкоріз О.Є., Лотоцька Л.Б., Колач Т.С. Медична інформатика як перспективна складова вищоı̈ медичноı̈ освіти. Медична освіта. 2019. № 3. С.91–95. doi: 10.11603/me.2414-5998.2019.3.10486
Хаı̈мзон І.І. Медичні знання та прийняття рішень в медицині. Вінниця: ВНТУ, 2007. 180 с.
Цехмістер Я.В. Професійна клініко-фармацевтична компетентність лікарів: післядипломнии˘ етап становлення. Неперервна професіи˘ на освіта: теорія і практика. 2018. Вип. 3–4. С. 74–77.
Aungst T.D., Patel R. Integrating digital health into the curriculum-considerations on the current landscape and future developments. J Med Educ Curric. 2020. 7(23). doi:10.1177/2382120519901275
Batyuk L.V., Chovpan G.O. Algorithm for making decisions based on fuzzy network models in problems of medical diagnostics and forecasting. Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технологіı̈ – 2021: матеріали VIIІ Міжнародноı̈ науково-практичноı̈ конференціı̈ молодих учених, аспірантів і студентів, Киı̈в, 21–22 квітня 2021 р. КПУ ім. Ігоря Сікорського. Киı̈в, 2021. С. 103–104.
Behrends M., Steffens S., Marschollek M. The Implementation of Medical Informatics in the National Competence Based Catalogue of Learning Objectives for Undergraduate Medical Education (NKLM). Stud Health Technol Inform. 2017. 243. 18–22.
Bergdahl N., Nouri J., Fors U. Disengagement, engagement and digital skills in technology-enhanced learning. Educ. Inf.Technol. 2020. 25. 957–983.
Blumenthal J.L., Mays B.E., Weinfeld J.M., Banks M.A., Shaffer J. Defining and assessing medical informatics competencies. Med Ref Serv Q. 2005. 24(2). 95–102. doi: 10.1300/J115v24n02_08
Brunner M., McGregor D., Keep M., Janssen A., Spallek H., Quinn D., et al. An ehealth capabilities framework for graduates and health professionals: mixed-methods study. J Med Internet. 2018. 15. 20(5):e10229. doi:10.2196/10229
Bundesministerium fur Gesundheit. Die Elektronische Gesundheitskarte. 2015. URL: https://www. bundesgesundheitsministerium.de/themen/krankenversicherung/egk.html
Buntin M., Jain S.Н., Blumenthal D. Health information technology: laying the infrastructure for national health reform. Health Affairs. 2010. 29(6). 1214–1219. doi:10.1377/hlthaff.2010.0503
Cabezas M., Casillas S. Future Social Educators Digital Residents? Rev. Electron. Investig. Educ. 2017. 19. 61–72.
Calvani A., Fini A., Ranieri M., Picci P. Are young generations in secondary school digitally competent? A study on Italian teenagers. Comput. Educ. 2012. 58. 797–807. doi: 10.1016/j.compedu.2011.10.004
Car L. T., Kyaw B. M., Panday R. S. N. van der Kleij R., Chavannes N., et al. Digital Health Training Programs for Medical Students: Scoping Review. JMIR Med Educ. 2021. 7(3): e28275. doi: 10.2196/28275
Carretero Gomez S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with Eight Proficiency Levels and Examples of Use, EUR 28558 EN; Publications Office of the European Union: Luxembourg, 2017. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technical-research- reports/digcomp-21-digital-competenceframework-citizens-eight-proficiency-levels-and-examples-use
Carpenter S.K., Cepeda N.J., Rohrer D., Kang S.H.K., Pashler H. Using Spacing to Enhance Diverse Forms of Learning: Review of Recent Research and Implications for Instruction. Educ Psychol Rev. 2012. 24(3). 369–378. doi: 10.1007/s10648-012-9205-z
Chovpan I., Batyuk L., Chovpan G. Methods of determination of initial level of students’ knowledges on basic disciplines at higher medical educational institutions. ScienceRise: Pedagogical Education. 2017. 5(13). 46–50. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102930
Cowie M.R., Lam C.S. Remote monitoring and digital health tools in CVD management. Nat Rev Cardiol. 2021.18(7).457–458. doi: 10.1038/s41569-021-00548-x
Depasse J. W., Chen C., Sawyer A. J. , Jethwani K., Sim I. et al. Academic Medical Centers as digital health catalysts. Healthcare. 2014. 2(3). 173–176. doi: 10.1016/j.hjdsi.2014.05.006
Dunlosky J., Rawson K.A., Marsh E.J., Nathan M.J., Willingham D.T. Improving students’ learning with effective learning techniques: Promising directions from cognitive and educational psychology. Psychol Sci Public Interes. 2013. 14(1). 4–58. doi: 10.1177/1529100612453266
eHealth competencies for undergraduate medical education. Canada Health Infoway and Association of Faculties of Medicine of Canada. 2014. URL: http://www.ehealthresources.ca/sites/default/files/pdf/eHealth%20 Competencies%20for%20UME.pdf
Eger L., Klement M., Tomczyk L., Pisonova M., Petrova G. Different user groups of university students and their it competence: Evidence from three countries in central europe. J. Balt. Sci. Educ. 2018. 17. 851–866. doi: 10.33225/jbse/18.17.851
Esteva A., Kuprel B., Novoa R.A., Ko J., Swetter S.M., Blau H.M. et al. Dermatologist-level classification of skin cancer with deep neural networks. Nature. 2017. 542(7639). 115-118. doi: 10.1038/nature21056
European Commission. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Brussels: European Commision; 2017. URL: https://ec.europa.eu/jrc/sites/jrcsh/files/digcompedu_overview_-_english. pdf
European Commission. Key Competences for Lifelong Learning. 2019. 20 p. doi:10.2766/569540 URL: https:// op.europa.eu/en/publicationdetail/-/publication/297a33c8-a1f3-11e9-9d01-01aa75ed71a1/language-en/ format-PDF/source-231945798
European Union. Digital Education Action Plan. 2020. URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the- eu/digital-education-action-plan_en
Ferenchick G.S., Solomon D., Mohmand A., Towfiq B., Kavanaugh K., Warbasse L., et al. Are students ready for meaningful use? Med Educ Online. 2013.18. doi: 10.3402/meo.v18i0.22495
Ferrari A. Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. 2012. 95 p. doi: 10.2791/82116 URL: https://pdfs.semanticscholar.org/851f/ebe72df176a16ad6e26b00ff5df35520da34.pdf Ford K. L., Moore Susan L., Zhou S., Gore M. O., Portz J. et al. Advancing evidence-based digital health through an innovative research environment: an academic-industry collaboration case report. mHealth. 2019. 5(37). 37–37. doi:10.21037/ mhealth.2019.08.08
From J. Pedagogical Digital Competence–Between Values, Knowledge and Skills. High. Educ. Stud. 2017. 7(2). 43–50. doi: 10.5539/hes.v7n2p43
Gadd C.S., Steen E.B., Caro C.M., Greenberg S., Williamson J. J., Fridsma D.B. Domains, tasks, and knowledge for health informatics practice: results of a practice analysis. J Am Med Inform Assoc. 2020. 27 (6). 845–52. doi: 10.1093/jamia/ocaa018
Global strategy on digital health 2020-2025. World Health Organization 2021. 60 р. URL: https://www.who. int/docs/default-source/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf
Gray K., Dattakumar A., Maeder A., Chenery H. Educating future clinicians about clinical informatics: a review of implementation and evaluation cases. Eur J Biomed Inform. 2011.7(2).48–57. doi: 10.24105/ejbi.2011.07.2.7
Greenhalgh T., Wherton J., Shaw S., Morrison C. Video consultations for covid-19. Br Med J. 2020. 12.1–2. doi:10.1136/bmj.m998
Groves M., Sellars C., Smith, J., Barber A. Factors Affecting Student Engagement: A Case Study Examining Two Cohorts of Students Attending a Post-1992 University in the United Kingdom. Int. J. High. Educ. 2015. 4. 27–37.
Gudmundsdottir G.B., Hernandez Gasso H., Colomer Rubio J.C., Hatlevik O.E. Student teachers’ responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ. 2020. 152(2020). 1–12.
Gudmundsdottir G.B., Gasso H. H., Rubio C. J.C., Hatlevik O.E. Student teachers’ responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ. 2020. 152. 1–12. doi: 103877- 10.1016/j.compedu.2020.103877
Hasman A., Mantas J., Zarubina T. An Abridged History of Medical Informatics Education in Europe. Acta Inform Med. 2014. 22(1). 25–36.
Heidari E., Mehrvarz M., Marzooghi R., Stoyanov S. The role of digital informal learning in the relationship between students’digital competence and academic engagement during the COVID-19 pandemic. J. Comput. Assist. Learn. 2021. 37. 1154–1166.
HITComp. Health Information Technology Competencies (HITComp). EU*US eHealth Work Project. 2015. URL: http://hitcomp.org/
Institute of Medicine (US) Committee on Assuring the Health of the Public in the 21st Century. The Future of the Public’s Health in the 21st Century. Washington (DC): National Academies Press (US). 2002.
Janssen J., Stoyanov S., Ferrari A., Punie Y., Pannekeet K., Sloep P. Experts’ views on digital competence: Commonalities and differences. Comput. Educ. 2013. 68. 473–481. doi: 10.1016/j.compedu.2013.06.008
Joseph M. How President Obama shaped the future of digital health. TechCrunch. 2016. URL: https://techcrunch. com/2016/07/27/how-president-obama-shaped-the-future-of-digital-health/
Kampylis P., Punie Y., Devine J. European Framework for Digitally Competent Educational Organisations. 2016. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomporg
Keasberry J., Scott I.A., Sullivan C., Staib A., Ashby R. Going digital: a narrative overview of the clinical and organizational impacts of eHealth technologies in hospital practice. Aust Health Rev. 2017.41(6).646–664. doi: 10.1071/AH16233
Kern J., Fister K. Medical informatics meets medical education: the Croatian experience. Eur J Biomed Inform. 2011.7(2).58–63. doi: 10.24105/ejbi.2011.07.2.8
Krumsvik R.J. Skulen og den Digitale Læringsrevolusjonen; Universitetsforlaget: Oslo, Norway, 2007.
Krüger-Brand H.E. Telemedizin: Vor dem Durchbruch. Deutsches A¨ rzteblatt. 2019. URL: https://www. aerzteblatt.de/archiv/79318/Telemedizin-Vor-dem-Durchbruch
Kwon D. Digital Competence of Students with Disabilities Using a Mobile Device in a Post-Secondary Transition Program for Potential Employment. Ph.D. Thesis, The University of Alabama, Tuscaloosa, AL, USA, 2021. URL: https: //ir.ua.edu/handle/123456789/7944
Liesa-Orús, M.; Vázquez-Toledo, S.; Lloret-Gazo, J. Identificación de las fortalezas y debilidades de la competencia digital en el uso de aplicaciones de internet del alumno de primer curso del Grado de Magisterio. Rev. Complut. Educ. 2016. 27. 845–862.
López-Meneses E., Sirignano F.M., Vázquez-Cano E., Ramı́rez-Hurtado J.M. University students’ digital competence in three areas of the DigCom 2.1 model: A comparative study at three European universities. Australas. J. Educ. Technol. 2020. 36. 69–88.
Lucey C.R., Johnston S.C. The Transformational Effects of COVID-19 on Medical Education. JAMA. 2020. 324(11). 1033–1034. doi: 10.1001/jama.2020.14136
Machleid F., Kaczmarczyk R., Johann D., Balčiūnas J., Atienza-Carbonell B., von Maltzahn F., et al. Perceptions of digital health education among European medical students: mixed methods survey. J Med Internet Res. 2020. 14. 22(8):e19827. doi: 10.2196/19827
Magrabi F., Ammenwerth E., McNair J.B., De Keizer N.F., Hyppönen H., Nykänen P. et al. Artificial intelligence in clinical decision support: challenges for evaluating AI and practical implications. Yearb Med Inform. 2019. 28(1):128–134. doi: 10.1055/s-0039-1677903
Mayer R.E., Moreno R. Nine Ways to Reduce Cognitive Load in Multimedia Learning. Educ Psychol. 2003. 38(1). 43–52. doi: 10.1207/S15326985EP3801_6
Meskó B., Drobni Z., Bényei E' ., Gergely B., Győrffy Z. Digital health is a cultural transformation of traditional healthcare. Mhealth. 2017. 3(38). doi: 10.21037/mhealth.2017.08.07
Mitchell M., Kan L. Digital Technology and The Future of Health Systems. Health Systems. 2019. 5 (2). 113–120. doi: 0.1080/23288604.2019.1583040
Mosch L., Machleid F., von Maltzahn F., Kaczmarczyk R., Nokhbatolfoghahai Fю, Balciunas Jю, et al. Digital health in the medical curriculum: addressing the needs of the future health workforce. Athens (Greece): European Medical Students’ Association. 2019. URL: https://www.scribd.com/document/471107407/
Muoio D. Stanford Medicine: Physicians, medical students are interested in digital health, data-driven care. MobiHealthNews. 2020. URL: https://www.mobihealthnews.com/news/stanford-medicine-physicians- medical-students-are-interesteddigital-health-data-driven-care
OECD. The OECD Program Definition and Selection of Competencies. The Definition and Selection of Key Competencies. URL: https://www.oecd.org/education/skills-beyond-school/definitionandselectionofcompete nciesdeseco.htm
Pathipati A.S., Azad T.D., Jethwani K. Telemedical education: training digital natives in telemedicine. J Med Internet Res. 2016. 18(7):e193. doi: 10.2196/jmir.5534
Portillo J., Garay U., Tejada E., Bilbao N. Self-Perception of the Digital Competence of Educators during the COVID-19 Pandemic: A Cross-Analysis of Different Educational Stages. Sustainability. 2020. 12(23). 1–13. doi: 10.3390/su122310128
Prensky M. How to teach with technology: Keeping both teachers and students comfortable in an era of exponential change. Emerg. Technol. Learn. 2007. 2. 40–46.
Qi Rong Huang. Competencies for graduate curricula in health, medical and biomedical informatics: a framework. Health Informatics Journal. 2007. 13(2). 89–103. doi: 10.1177/1460458207076465
Rajaram A., Hickey Z., Patel N., Newbigging J., Wolfrom B. Training medical students and residents in the use of electronic health records: a systematic review of the literature. J Am Med Inform Assoc. 2020.27(1).175–180. doi: 10.1093/jamia/ocz178
Ranieri M., Bruni I., Orban De Xivry A.C. Teachers’ Professional Development on Digital and Media Literacy. Findings and recommendations from a European project. Research on Education and Media. 2017. 10(2). 10– 19. doi: 10.1515/rem-2017-0009
Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Punie, Y. (ed). EUR 28775 EN. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2017. doi:10.2760/159770
Rodrı́guez M.D.M., Méndez V.G., Martı́n A.M.R.M.R. Alfabetización informacional y competencia digital en estudiantes de magisterio. Profr. Rev. Currículum Y Form. Del Profr. 2018, 22, 253–270.
Röhrig R., Dugas M., Varghese J. Which competencies in medical informatics are required by physicians? An update of the catalog of learning objectives for medical students. Med Inform Biom Epidemiol. 2020. 16(1):Doc02. doi: 10.3205/mibe000205
Sánchez-Caballé A., Gisbert Cervera M., Esteve-Mon F.M. The digital competence of university students: A systematic literature review. Aloma. 2020. 38, 63–74. doi: 10.51698/ALOMA.2020.38.1.63-74
Schneider M., Preckel F. Variables associated with achievementin higher education: A systematic review of meta- analyses. Psychol Bull. 2017.143(6).565–600. doi: 10.1037/bul0000098
The Commission on Accreditation for Health Informatics and Information Management. 2020. URL: https:// www.cahiim.org/accreditation
The rise of the data-driven physician. Stanford Medicine 2020 Health Trends Report. 2020. URL:https://med. stanford.edu/dean/healthtrends.html
Thomas P., Kern D., Hughes M., Chen B. Curriculum Development for Medical Education: A Six-Step Approach, Third edition. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press; 2016. 300 p.
Tierney M.J., Pageler N.M., Kahana M., Pantaleoni J.L., Longhurst C.A. Medical education in the electronic medical record (EMR) era: benefits, challenges, and future directions. Acad Med. 2013. 88(6). 748–752. doi: 10.1097/ ACM.0b013e3182905ceb
Toquero C.M. Challenges and opportunities for higher education amid the COVID-19 pandemic: The Philippine context. Pedagog. Res. 2020. 5(4). 1–5. doi: 10.29333/pr/7947
Unasekeran D.V., Tham Y., Ting D.S., Tan G.S., Wong T.Y. Digital health during COVID-19: lessons from operationalizing new models of care in ophthalmology. Lancet Digit Health. 2021.3(2).124–134. doi: 10.1016/ S2589-7500(20)30287-9
Uslu Y., Altınbaş Y., O¨ zercan T., van Giersbergen M.Y. The process of nurse adaptation to robotic surgery: a qualitative study. Int J Med Robot. 2019. 15(4):e1996. 1–18. doi: 10.1002/rcs.1996
Valenta A.L., Berner E.S., Boren S.A., et al. AMIA Board White Paper: AMIA 2017 core competencies for applied health informatics education at the master’s degree level. J Am Med Inform Assoc. 2018. 25 (12). 1657–68. doi: 10.1093/jamia/ocy132.
Wald H.S., George P., Reis S.P., Taylor J.S. Electronic health record training in undergraduate medical education: bridging theory to practice with curricula for empowering patient- and relationship-centered care in the computerized setting. Acad Med. 2014. 89(3). 380–386. doi: 10.1097/ACM.0000000000000131
Waseh S., Dicker A.P. Telemedicine training in undergraduate medical education: mixed-methods review. JMIR Med Educ. 2019. 5(1):e12515 doi: 10.2196/12515
Welch L., Lewitter F., Schwartz R., Brooksbank C, Radivojac P., Gaeta B., Schneider M. V. Bioinformatics Curriculum Guidelines: Toward a Definition of Core Competencies. PLOS Computational Biology. 2014.10(3). 1–11. doi: 10.1371/journal.pcbi.1003496
WHO guideline: recommendations on digital interventions for health system strengthening: executive summary. World Health Organization. 2019. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/311977
Zhao Y., Pinto Llorente A.M., Sánchez Gómez M.C., Zhao L. The Impact of Gender and Years of Teaching Experience on College Teachers’ Digital Competence: An Empirical Study on Teachers in Gansu Agricultural University. Sustainability. 2021. 13(8). 1–14. doi: 10.3390/su13084163