Досвід організації проблемної лекції в середині ХХ століття

  • Л. Голубнича Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого http://orcid.org/0000-0002-8252-9893
  • О. Мошинська Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого http://orcid.org/0000-0001-6652-8674
Ключові слова: проблемний метод навчання, лекція, вища школа, студент, середина ХХ століття, Східноукраїнський регіон

Анотація

У статті досліджено проблемний метод організації лекцій. Описано досвід викладачів закладів вищої освіти Східноукраїнського регіону в середині ХХ століття (50-60-ті роки). Дослідження є актуальним, адже Україна прагне підвищити рівень вищої освіти, а викладачі вищої школи шукають відповідні форми та методи викладання з метою підвищення ефективності організації навчального процесу студентів. Оскільки провідні викладачі попереднього періоду мають позитивний досвід організації лекції проблемного характеру, може бути корисним вивчення цього досвіду. Метою статті є узагальнення особливостей лекцій проблемного характеру на основі аналізу позитивного досвіду їх організації у вищих школах Східноукраїнського регіону в середині ХХ століття (50-60-ті роки). Використані методи дослідження були загальнотеоретичними, а саме аналіз та синтез досліджуваних наукових джерел, а також було використано історично- ретроспективний підхід, що застосовується до історичних досліджень. Результати наукової розвідки показали, що лекції, які займали понад 50% часу, відігравали одну з найважливіших ролей в організації навчального процесу вищої школи. Лекції проблемного характеру були пріоритетними для провідних викладачів, оскільки вони мали ряд переваг, а саме: 1) проблемні лекції були найбільш економічним способом навчання; 2) вони продемонстрували свою ефективність щодо сприйняття студентами навчального матеріалу; 3) такі лекції можна вважати одним із найефективніших способів формування світогляду та принципів; 4) вони були інструментом активізації пізнавальної діяльності студентів; 5) такі лекції спонукали студентів до активного слухання та участі в організації лекції; 6) студенти точніше розуміли навчальний матеріал та краще запам’ятовували його, що давало їм їжу для подальшої самостійної пізнавальної діяльності. Перспективами подальших досліджень можуть стати практичні, лабораторні, семінарські та інші види занять, організовані із застосуванням проблемного методу, адже вони широко використовувались разом з лекціями протягом досліджуваного періоду.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2020-12-22
Цитовано
Як цитувати
Голубнича, Л., & Мошинська, О. (2020). Досвід організації проблемної лекції в середині ХХ століття. Наукові записки кафедри педагогіки, (47), 51-57. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2020-47-06