Вплив порушення демократії стратегій з пам’яттю на еволюцію популяції

Анотація

Актуальність. Брак довіри у сучасному суспільстві часто є тормозить розвиток людства та, іноді, ставить під питання майбутнє людської популяції в цілому. Протягом всієї історії розвитку суспільства спостерігається явище, коли та чи інша ідея захоплює розуми людей, що призводить до того, що вони притримуються однакової (або дуже схожої) поведінкової стратегії. Для покращення розуміння внутрішніх процесів у суспільстві, в якому порушено рівномірність розподілу стратегій по членам популяції, необхідні детальні дослідження, які неможливі без відповідного програмного забезпечення.

Мета. Метою роботи є дослідження впливу кількості агнетів певної стратегії на результат еволюції популяції в цілому. Досліджується характер змін в еволюції за умови поступового, монотонного збільшення агентів певної стратегії від 1 агнета до 10% від демократичної популяції. Дослідження також має на меті встановити стратегії, що є еволюційно доцільними тільки за умови збільшення їх носіїв у популяції.

Методи дослідження. Розглянуто еволюцію популяції з повним набором стратегій поведінки, обмежених тільки глибиною пам’яті 2,зі збільшеною кількістю агентів певної стратегії. Кожен носій агент з кожним, включаючи себе згідно з ітеративною моделлю дилеми ув’язненого. Винагороди визначаються за матрицями виплат. Кожне наступне покоління популяції послідовно втрачає агентів найбільш невигідної стратегії поведінки попереднього покоління. Агенти, що є носіями обраної стратегії взаємодіють між собою та з іншою популяцією за стандартним законом. Розглянуто декілька стратегій, кількість агентів яких було збільшено. Серед них стратегії зі складністю нижче ніж середня складність популяції, вище ніж середня складність популяції. Також було розглянуто варіант, коли збільшилась кількість агентів стратегії, що перемогла у демократичному суспільстві.

Результати. В роботі показано, як наявність виділеної стратегії зі збільшеною кількістю носіїв впливає на динаміку популяції. Виявлено зростання кінцевого середнього заробітку популяції. Встановлено, що збільшення кількості агентів не приводить до перемоги стратегії, що не перемогли у демократичній популяції.

Висновки. За результатами роботи визначено головні наслідки впливу кількості агентів певної стратегії на еволюцію популяції.