КРИТЕРІЇ ТА ПРАВИЛА ТЛУМАЧЕННЯ ДОГОВОРІВ У ДОГОВІРНОМУ ПРАВІ ЄС

Анотація

Вступ. Джерела договірного права ЄС містять критерії та правила тлумачення змісту договорів. Одностайні підходи щодо тлумачення змісту укладених договорів мають надати сторонам певний інструментарій, що сприятиме єдиному розумінню змісту договору з метою його належного виконання або вирішення договірного спору. Критерії та правила тлумачення договорів, передбачені договірним правом ЄС, застосовуються також при вирішення договірних спорів, що свідчить про важливість їх дослідження.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Основним критерієм, що застосовується під час тлумачення договорів у договірному праві ЄС, є намір сторін. Цей критерій застосовується у разі, якщо є можливість встановити цей намір сторін, тобто, якщо щодо наміру сторін немає сумніву, то суперечності щодо тлумачення усуваються. Намір сторін під час тлумачення превалює над буквальним змістом тексту договору. Якщо намір сторін встановити неможливо, то положення договору треба тлумачити відповідно до того, як за аналогічних обставин їх розуміли «розсудливі особи» (reasonable persons), подібні до сторін. «Розсудливою особою» у комерційних договорів слід розуміти підприємця, який має певні знання та досвід у відповідній сфері. Під аналогічними обставинами, за яких діє «розсудлива особа», у контексті тлумачення договору слід розуміти характер та мету договору, попередню поведінку сторін, переддоговірні відносини, значення, що надається термінам та умовам у відповідній сфері, звичаї, добросовісність тощо.

Висновок. Акти договірного права ЄС пропонують також певні правила, які повинні застосовуватись під час тлумачення у разі неоднозначності тексту договору: «favor negotii» («на користь чинності правочину»), правило переваги першого варіанту тексту договору, правило системного тлумачення, «contra proferentem» («проти того, хто запропонував»), правило переваги умов, що були обумовлені індивідуально. Вказані правила можуть бути застосовані також й у національному праві, що є свідченням нагоди досвіду європейського договірного права.