ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Анотація

Вступ. Стаття присвячена аналізу міжнародно-правового забезпечення співробітництва держав з міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Вона має на меті розкриття сучасного стану та перспектив розвитку міжнародного економічного співробітництва через удосконалення міжнародно-правових норм, які регулюють макроекономічну підтримку державам з боку міжнародних фінансових організацій. У статті акцентовано увагу на аналізі установчих угод таких фінансових організацій як МВФ, ЄБРР, МБРР тощо, двосторонніх угод між МФО та окремими державами, а також норм м’якого права у цій сфері, які не мають обов’язкової сили, але істотно впливають на національне правове регулювання.

Короткий зміст основних результатів дослідження. В основній частині дослідження висвітлено основні підходи до визначення поняття «міжнародні фінансові організації» та проаналізовано установчі документи, як правову базу їх функціонування. Автор виокремлює міжнародно-правову базу співпраці держав з МФО, яка зазвичай оформлюється у вигляді меморандумів про взаєморозуміння, угод про надання позик, листів про наміри та програм співпраці. Окремий блок становлять і норми м’якого права, оскільки МФО у процесі розвитку співробітництва видають аналітичні звіти, рекомендації, стандарти фінансової політики, які не мають обов’язкової сили, але істотно впливають на національне економічне право окремих держав. У статті проаналізовано такі міжнародні фінансові організації як МВФ, головна роль якого полягає у забезпеченні валютної стабільності, кредитуванні, моніторингу макроекономічної політики; Світовий банк, що являє собою групу установ які кредитують проекти розвитку та інфраструктурні проекти; Європейський банк реконструкції та розвитку, що орієнтований на розвиток ринкових економік, реформування пострадянських країн та фінансує державні й приватні проекти в економіці, енергетиці, інноваціях. В рамках розвитку співробітництва з МФО держави-члени мають правоздатність укладати міжнародні угоди; наділені правом участі в управлінні (через голосування); несуть обов’язки щодо дотримання взятих зобов’язань, у тому числі в бюджетній та борговій сферах.

Висновок. У висновках підкреслено важливість розуміння новітніх викликів, що постали перед державами у сфері розвитку економічного співробітництва та важливості удосконалення міжнародно-правової бази, особливо у сфері регулювання функціонування МФО. До основних проблем у цій сфері відносять недосконале правове забезпечення умов кредитування, які іноді сприймаються як втручання у внутрішню політику окремої держави; проблеми співвідношення суверенітету та виконавчого примусу тощо. З огляду на це перспективними напрямками удосконалення правових основ у сфері співробітництва окремих держав з МФО видається подальше реформування системи голосування в рамках окремих міжнародних фінансових організацій, удосконалення процедур транспарентності та зміцнення правового статусу норм м’якого права у національних правових системах.