ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖ МАЙБУТНІХ РЕЧЕЙ (EMPTIO REI SPERATAE, EMPTIO SPEI) У РИМСЬКОМУ ПРАВІ

  • Антон Гужва Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-7813-1455
Ключові слова: договір, договір купівлі-продажу, правочин під умовою, алеаторний правочин, купівля-продаж майбутніх речей, emptio rei sparatae, emptio spei.

Анотація

У статті досліджується договір купівлі-продажу майбутніх речей у римському праві. Проаналізовано два види договорів: emptio rei speratae (купівля майбутньої речі) та emptio spei (купівля надії).

Предметом першого виду договору могли бути майбутні плоди, майбутній врожай, приплід тварин, дитина рабині. Предметом правочинів щодо купівлі майбутніх речей  могли бути не лише ті речі, які вже росли, але ще й ті, що не були зібрані. Обґрунтовано, що договір купівлі майбутньої речі (emptio rei speratae) був договором під відкладальною умовою: у сторін виникають обов’язки: у покупця – обов’язок оплатити товар, у продавця – передати товар. Покупець повинен був оплачувати товар лише в тій кількості, в якій він з’явиться. Тому ризик невиконання договору повністю покладався на продавця: він не отримував ціну у разі відсутності товару. Якщо ж продавець перешкоджатиме настанню умови, то покупець матиме до продавця право на позов із купівлі на відшкодування збитків. Цей договір знайшов своє відображення у сучасних правопорядках.

Другий договір купівлі-продажу майбутньої речі мав назву «emptio spei», який за своєю правовою природою був алеаторним правочином. Предметом цього договору були майбутній улов риби або птахів, або подарунки принцепса-триумфатора, який викидали у натовп (iactus missilium). Купівля-продаж вважалася дійсною навіть тоді, коли нічого не буде отримано, оскільки маємо «купівлю надії». В цьому виді договору ризик повністю покладався на покупця, який повинен сплатити ціну навіть у разі, коли предмет купівлі-продажу не з’явиться у розпорядженні продавця або з’явиться у значно меншій кількості, ніж очікувалося. Однак обґрунтовується думка про те, що від продавця вимагався певний мінімальний стандарт поведінки: здійснено необхідні дії для отриманні майбутнього товару та у разі успіху його передано покупцеві. З’ясовано, що у цьому виді договору купівлі майбутньої речі відповідальність продавця наставала лише у разі недобросовісності продавця.

 

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2025-06-30
Цитовано
Як цитувати
Гужва, А. (2025). ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖ МАЙБУТНІХ РЕЧЕЙ (EMPTIO REI SPERATAE, EMPTIO SPEI) У РИМСЬКОМУ ПРАВІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право», (39), 186-193. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2025-39-18
Розділ
Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право