ОСНОВНІ ВИДИ ПРАВОЗНАЧУЩИХ ДІЙ ЯК ОБ’ЄКТ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ

Анотація

Вступ. У статті, після пояснення, що правозначуща поведінка за її формально визначеними ознаками – це завжди або дія вчинена (повністю, частково), або дія невчинена (ознаки бездіяльності – це зазвичай визначені нормою права ознаки дії, яку суб’єкт права не здійснив), вказано: методологічне значення поняття «дія» припускає, що узагальнююче уявлення про «види правозначущої поведінки» насамперед відображає «загальнотеоретична класифікація основних видів правозначущих дій». Метою статті є створення (у першому наближенні) загальнотеоретичної класифікації основних видів правозначущих дій на підставі їх групування «за правовою кваліфікацією», «за об’єктивними ознаками дії», «за суб’єктивними ознаками дії».

Короткий зміст результатів дослідження. Відповідно до позиції автора, за правовою кваліфікацією «дія» може бути правомірною («правозгідною»), протиправною («дія-правопорушення», «об’єктивно протиправна дія»), зловживанням правом, юридичною помилкою. «Зловживання правом» і «юридична помилка» – дуалістичні явища (можуть являти собою як правомірні, так і протиправні дії). Види репрезентованих автором правозначущих дій за їх об’єктивними ознаками (перелік не є вичерпним): прості, складні; фізичні, мовні; незнакові, знакові («жести»); з відтермінованим, миттєвим, близьким результатом; незакінчені, закінчені; заплановані, здійснювані, здійснені; короткотривалі, довготривалі; превентивні, провокаційні; відкриті, приховані; одноособові, спільні; контактні, дистанційні; у фізичному просторі («офлайн-дії»), у віртуальному просторі («онлайн-дії»); припустимі, реальні; релевантні, нерелевантні; дії-фабрикації, дії-фальсифікації (набули вдосконалення у зв’язку з комп’ютерними технологіями «deepfake»); неавтоматизовані, автоматизовані (частково, повністю;  зокрема, використовується «робототехніка зі штучним інтелектом», розроблюється «летальна автономна зброя» в умовах входження людства в епоху «алгоритмічних війн»). Види правозначущих дій за їх суб’єктивними ознаками (перелік не є вичерпним): усвідомлювані, неусвідомлювані (неусвідомлювані суб’єктом вчинення даної дії; неусвідомлювані суб’єктом, який є об’єктом впливу певної дії); безвинні, винні (умисні, необережні); раціональні, інтуїтивні; мотивовані, немотивовані; вольові, («свідомо-вольові»), невольові (дії у стані неосудності, безумовнорефлекторні дії); добровільні, недобровільні; у стані омани як результату помилки, у стані омани як результату обману; з планованим, незапланованим результатом; генетично зумовлені, генетично не зумовлені (звертається увага на проблему «генетично модифікованої людини»).

Висновки. Формування загальнотеоретичної класифікації видів правозначущих дій може здійснюватись на основі різних критеріїв (за галузями права, за суб’єктами права тощо). Проте максимально прикладний і одночасно дидактично-орієнтовний характер такого роду класифікація буде мати, коли як її системоутворюючий критерій використвовуються філософські поняття «об’єктивне» і «суб’єктивне», відображені у поняттях «склад правомірної поведінки», «склад правопорушення», котрі, у свою чергу, невіддільні від поняття «правова кваліфікація» в його зв’язку з поняттям «юридична відповідальність».