Єврорегіон «Слобожанщина» як форма і інструмент українсько-російського транскордонного співробітництва

  • Надія Казакова
Ключові слова: транскордонне співробітництво, єврорегіони, соціально-економічний рівень,

Анотація

Стаття розглядає на прикладі єврорегіону «Слобожанщина» місце та роль єврорегіонів в транскордонного співробітництва. Здійснено порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку, стану та перспектив співробітництва Харківської та Бєлгородської областей. Розкриті причини, через які єврорегіони українсько-російського порубіжжя ще не стали дійовими інструментами транскордонного співробітництва.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Регионы России : Социально-экономические показатели, 2011 : стат. сборник / Гос. ком. Рос. Федерации по статистике. – М. : Росстат, 2011. – 990 с.

Державна служба статистики України [Електронний ресурс]: офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Національний статистичний комітет Республіки Білорусь. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://belstat.gov.by.
Цитовано
Як цитувати
Казакова, Н. (1). Єврорегіон «Слобожанщина» як форма і інструмент українсько-російського транскордонного співробітництва. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, (1086), 11-14. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/4720
Номер
№ 1086 (2013): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія "Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм"
Розділ
Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).