Пріоритетні шляхи забезпечення конкурентоспроможності туристичної сфери України
Анотація
Стаття присвячена пошуку шляхів забезпечення конкурентоспроможності туристичної сфери України. У результаті дослідження виявлено низку проблем, що стримують розвиток сфери туризму та подорожей України. Розраховано коефіцієнт відносної експортної спеціалізації для вітчизняної туристичної сфери, що продемонстрував відсутність міжнародної спеціалізації з експорту туристичних послуг. Запропоновано два шляхи забезпечення конкурентоздатності туристичної галузі України у сучасних глобалізаційних умовах. Перший шлях спрямований на кластеризацію туристичної галузі України, а другий – на створення привабливого іміджу вітчизняної сфери туризму. Найбільш пріоритетним шляхом формування конкурентоспроможності сфери туризму та подорожей України є напрямок кластеризації, впровадження якого зможе підвищити й імідж туристичної галузі.
Завантаження
Посилання
Фомичев В. И. Международная торговля / В. И. Фомичев – М. : ИНФРА–М, 2001. – 446 с.
Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
Офіційний сайт Cвітової Організації Торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.un.org/ru/wto/
Колесник О. А. Кластерная модель развития туризма в Украине – [Электронный ресурс] О. А. Колесник – Режим доступа : http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/eui/2009_1/09kootvu.pdf
Подлепіна П. О. Кластери як організаційна форма активізації регіонального туристичного ринку / П. О. Подлепіна // Туристичний бізнес : світові тенденції та національні пріоритети: матеріали міжнародної науково–практичної конференції 21–22 травня 2010 року. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – С. 162–167
.
Черторижський В. М. Кластерна модель організації туристичної діяльності – чинник виходу та закріплення туристичних фірм на зовнішніх ринках / В. М. Черторижський, А. В. Колодійчук // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.–техн. праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2009. – № 19. – С. 76–81.
Парфіненко А. Ю. Туризм як національний пріоритет соціально–економічного розвитку України / А. Ю. Парфіненко // Вісник Інституту економіки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2010. – № 884. – С. 165–170.
Музиченко–Козловська О. В. Методика оцінки рівня туристичної привабливості регіону / О. В. Музиченко–Козловська // Регіональна економіка. – 2006. – № 1. – С. 218–228.
Музиченко–Козловська О. В. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території: Автореф. дис. … канд. ек. наук / О. В. Музиченко–Козловська. – Л., 2007. – 21 с.
Бєлуха О. М. Розвиток туристичної галузі Львівської області в контексті реалізації регіональної туристичної політики / О. М. Бєлуха, Л. В Павліш // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.7. – С.38–43.
Мельник О. В. Інтегральний показник туристичної привабливості території: поняття та теоретичні аспекти / О. В. Мельник // Регіональна економіка. – 2004. – № 4. – С. 197–205.
Ковалевський Г. В. Оценка туристической привлекательности региона (на примере Иордании) / Г. В. Ковалевський, М. М. Омуш // Вестник ХНУ имени В. Н. Каразина. – 2002. – № 564. – С. 266–269.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).