Математичне моделювання людності міст

  • Артур Голіков
Ключові слова: місто, людність, модель, перспективи, рівняння,

Анотація

Розглядається можливість використання емпіричної математичної моделі для прогнозування людності населення міст країни. За зростанням  людності міст, які є ринковими центрами, стає можливим планування виробництва, попиту і споживання товарів і послуг.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Голіков А. П. Економіко-математичне моделювання світогосподарських процесів. : навч. посіб. / А. П. Голіков. – 3-тє вид. – К. : Знання, 2009. – 222 с.

Изард. У. Методы регионального анализа / У. Изард. – М.: Изд.-во «Прогресс», 1966. – 659 с.

Города Польши [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http: ru.wikipedia.org/wiki/Города_Польши.
Цитовано
Як цитувати
Голіков, А. (1). Математичне моделювання людності міст. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, (4 (1144, 2), 97-100. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/4512
Номер
№ 4 (1144, 2 (2014): Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм»
Розділ
Економіка

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).