Аналіз міжнародного договору України «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням україни до договору про нерозповсюдження ядерної зброї»
Анотація
5 грудня 1994 р. Президент України Л. Кучма підписав Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Відповідно до тексту Меморандуму, контрагенти України підтвердили свої зобов’язання за іншими міжнародними договорами, але не взяли на себе жодних зобов’язань у зв’язку з відмовою України від ядерної зброї. Таким чином, у Меморандумі не були закріплені засоби охорони інтересів України, способи їх реалізації та засоби забезпечення інтересів держави. Крім того, відповідно до п. 8 ст. 114-5 Конституції України, чинної у 1994 р. президент «веде переговори і підписує міждержавні та міжнародні договори України, які набирають чинності після ратифікації Верховною Радою України». Таким чином, Меморандум повинен був бути ратифікований спочатку Верховною Радою України, а тільки потім набрати чинності і виконуватись. Підписання Меморандуму, невнесення зазначеного документу на ратифікацію до Верховної Ради України та виконання нератифікованого у порядку, передбаченому Конституцією України міжнародного договору, що завдало істотної шкоди економіці, обороноздатності та територіальної цілісності України, є перевищенням влади з боку президента України, що підписав зазначений Меморандум.
Завантаження
Посилання
Тимченко Л. Д. Міжнародне право : Підручник / Л. Д. Тимченко, В. П. Кононенко. – К. : Знання, 2012. – 631 с.
Інтернет-енциклопедія «Вікіпедія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї / Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_158
Международное право в документах / сост. Н. Т. Блатова– М. : Юрид. лит., 1982. – 856 с.
Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями / Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_a04
Международное право / под. ред. Г. И. Тункина – М. : Юрид. лит., 1994. – 478 с.
Лист Ф. Международное право в систематическом изложении / Ф. Лист. – Юрьев, 1912. – 230 с.
Анцилотти Д. Курс международного права. Т. 1 : Введение – общая теория / под ред. Д. Б. Левина; пер. А. Л. Саккетти, Э. М. Фабрикова – М. : Иностр. Лит., 1961. – 457 с.
Василенко В. А. Основы теории международного права / В. А. Василенко. – К. : Вища шк., 1988. – 219 с.
Конституція України / Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/888-09/page2?text=%E4%EE%E3%EE%E2%EE%F0
Тункин Г. И. Теория международного права / Г. И. Тункин – М., 1970. – 481с.
Международное право / под. ред. Г. И. Тункинам – М. : Юрид. лит., 1994. – 478 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
