Геоінформаційне моделювання торговельних зон з використанням баз даних та програмно-аналітичного підхіду

Анотація

У статті розглядається актуальна проблема пошуку оптимальної локації об’єкту торгівлі. Предметом дослідження є методи геоінформаційного моделювання визначення локації мережевого магазину «Епіцентр» у місті Харкові за допомогою геопросторових двовимірних моделей. Метою статті є дослідження оптимального розташування мережевого магазину за допомогою геоінформаційної системи. У зв’язку з тим, що для вирішення цього завдання необхідно враховувати велику низку факторів, неможливо аналізувати їх без використання бази даних, геоінформаційних систем, та мови програмування, як засобу для створення користувальницьких запитів для отримання актуальної просторової інформації. Завданням статті є дослідження зон охоплення, або так званих «торгових» зон існуючих та зруйнованих магазинів мережі «Епіцентр» у місті Харкові, виявленні так званих «білих плям», де населення має слабку можливість доступу до послуг цих магазинів. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові методи системного аналізу та методи геостатистики для проведення трансформації даних з дискретної до континуальної форми представлення при обробці інформації. У ході дослідження було обрано поєднання географічної складової та імовірнісної. За допомогою моделі Хаффа було виконано таке поєднання. Тобто, враховувалася відстань, яку споживач має пройти чи проїхати, щоб дістатися до комерційної зони впливу магазину. Саме охоплення потенційних покупців зонами впливу, виходячи з припущення що для мережевих магазинів такого рівня «ближня» зона не буде мати значного впливу, виконувалося дослідження. Досліджено розміри середньої та дальної торгових зон, виходячи з реалій міста Харкова. Визначено оптимальне місце розміщення запроектованого мережевого магазину замість двох зруйнованих. Зроблено висновки щодо використаних методів аналізу – аналізу транспортної доступності до магазинів та поєднання точок рівної тимчасової доступності, з яких можна потрапити до магазину за певний проміжок часу або на певній відстані. Ці два підходи до визначення зон обслуговування дають практично одні й ті ж самі результати. Результати, отримані авторами, будуть корисними під час прийняття рішень власниками мережевого бізнесу, що призведе до зниження ризику при відкритті нових торгових точок на регульованому ринку з просторовими обмеженнями та буде слугувати стійкому та гармонійному розвитку міста.