Проблематика міжнародної безпеки в теорії міжнародних відносин: аналітичні рівні та пояснювальні рамки
Анотація
Стаття присвячена аналізу проблематики міжнародної безпеки в межах сучасної теорії міжнародних відносин з акцентом на аналітичні рівні та пояснювальні рамки її дослідження. Актуальність теми зумовлена трансформацією глобального безпекового середовища на початку XXI століття, що проявляється у гібридизації збройних і незбройних конфліктів, зростанні ролі недержавних акторів, поширенні кібернетичних та інформаційних загроз, а також у посиленні технологічного виміру безпеки. За цих умов традиційні воєнно-центричні підходи, які тривалий час домінували в теорії міжнародних відносин, виявляються обмеженими щодо пояснення сучасних безпекових процесів. Предметом дослідження є теоретичні підходи до аналізу міжнародної безпеки в межах основних парадигм теорії міжнародних відносин, зокрема реалізму, лібералізму та конструктивізму, а також відповідні аналітичні рівні та пояснювальні рамки. Метою статті є систематизація теоретичних підходів і рівнів аналізу міжнародної безпеки з метою формування цілісного методологічного підґрунтя для дослідження сучасних безпекових викликів. Завданнями дослідження є з’ясування концептуальних меж міжнародної безпеки в теорії міжнародних відносин, визначення аналітичного потенціалу індивідуального, державного та системного рівнів аналізу, а також порівняльна оцінка пояснювальних можливостей основних теоретичних парадигм. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема системний аналіз для виявлення взаємозв’язків між різними вимірами безпеки, порівняльний метод для зіставлення теоретичних інтерпретацій, структурно-функціональний аналіз для дослідження ролі інституційних чинників, а також метод концептуального узагальнення. Результати дослідження полягають в обґрунтуванні положення про те, що жоден окремий теоретичний підхід не забезпечує вичерпного пояснення сучасних міжнародних загроз, а ефективний аналіз міжнародної безпеки потребує інтеграції індивідуального, державного та системного рівнів. Показано, що поєднання структурних умов міжнародної системи, інституційних механізмів регулювання та ідеаційних чинників, пов’язаних з ідентичностями й політичними дискурсами, формує цілісну аналітичну модель дослідження безпекових процесів. Висновки полягають у тому, що поєднання аналітичних рівнів і пояснювальних рамок дозволяє забезпечити цілісне теоретичне бачення міжнародної безпеки та підвищує аналітичну спроможність дослідження сучасних безпекових процесів у міжнародній системі.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Bisaha, Yu. M., Deshko, L. M., & Nechyporuk, H. Yu. (2020). Mizhnarodna bezpeka, natsionalna bezpeka, konstytutsiina bezpeka: teoretyko-pravovi pidkhody. [International security, national security, constitutional security: theoretical and legal approaches]. Porivnialno-analitychne pravo, (4), 43–49. (in Ukrainian)
Buriachenko, O. V. (2024). Bezpekovi vyklyky heopolityky XXI stolittia: vektory ta priorytety polityky bezpeky. [Security challenges of geopolitics of the 21st century: vectors and priorities of security policy]. Politykus, (3), 157–163. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-3.24 (in Ukrainian)
Veremtii, Ye. O. (2025). Mizhnarodna systema yak instrument protydii etnopolitychnii destabilizatsii: sytuatyvna kryza chy permanentna neefektyvnist instytutiv. [The international system as a tool for countering ethnopolitical destabilization: a situational crisis or permanent ineffectiveness of institutions]. Aktualni problemy polityky, 75, 212–219. https://doi.org/10.32782/app.v75.2025.29 (in Ukrainian)
Dzoban, O. P., & Sosnin, O. V. (2021). Kontseptualni pidkhody do rozuminnia sutnosti y zabezpechennia natsionalnoi bezpeky u suchasnii nautsi. [Conceptual approaches to understanding the essence and ensuring national security in modern science]. In O. P. Dzoban (Ed.), Natsionalna bezpeka: svitohliadni ta teoretyko-metodolohichni zasady (pp. 75–104). Kharkiv: Pravo. (in Ukrainian)
Kazakova, L. O. (2021). Natsionalna bezpeka derzhavy: poniatiino-katehoriinyi aparat. [National security of the state: conceptual and categorical apparatus]. Rehionalni studii, (24), 128–132. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2021.24.18 (in Ukrainian)
Sytnyk, H. P., Nelipa, D. V., & Orel, M. H. (2021). Zovnishnia polityka ta natsionalna bezpeka. [Foreign Policy and National Security: Textbook. Ministry of Education and Science of Ukraine]. Kyiv: Vydavets Kravchenko Ya. O. (in Ukrainian)
Bezpartochnyi, M., Khaustova, V., & Trushkina, N. (2023). Mechanism for ensuring international security in new geostrategic realities. In Prospects for sustainable development and ensuring the security of economic systems in the new geostrategic realities (pp. 222–246). Košice: Vysoká škola bezpečnostného manažérstva v Košiciach. https://doi.org/10.5281/zenodo.10436679
Booth, K. (2007). Theory of world security. Cambridge: Cambridge University Press.
Buzan, B. (2024). The future of international security in the post-Western world order. International Relations, 38(1), 24–37. https://doi.org/10.1177/00471178231219450
Floyd, R. (2024). Security and the environment. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781009468947
Thies, C. G. (Ed.). (2025). Handbook of international relations. Cambridge: Cambridge University Press.
Levy, J. S. (2008). Levels of analysis and causes of war. In C. Reus-Smit & D. Snidal (Eds.), The Oxford handbook of international relations (pp. 129–146). Oxford: Oxford University Press.
Popper, K. (2002). The logic of scientific discovery. London: Routledge.
Rose, G. (1998). Neoclassical realism and theories of foreign policy. World Politics, 51(1), 144–172.
Singer, J. D. (1961). The level-of-analysis problem in international relations. World Politics, 14(1), 77–92.
Waltz, K. N. (1979). Theory of international politics. New York: McGraw-Hill.
Wendt, A. (1999). Social theory of international politics. Cambridge: Cambridge University Press.
Stockholm International Peace Research Institute. (2024). SIPRI Yearbook 2024: Armaments, disarmament and international security. Stockholm: SIPRI. Available at: https://www.sipri.org/yearbook/2024
Uppsala Conflict Data Program. (2025). UCDP conflict encyclopedia. Uppsala University Available at: https://ucdp.uu.se
Бисага Ю. М., Дешко Л. М., Нечипорук Г. Ю. Міжнародна безпека, національна безпека, конституційна безпека: теоретико-правові підходи. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 4. С. 43–49.
Буряченко О. В. Безпекові виклики геополітики XXI століття: вектори та пріоритети політики безпеки. Політикус. 2024. № 3. С. 157–163. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-3.24
Веремтій Є. О. Міжнародна система як інструмент протидії етнополітичній дестабілізації: ситуативна криза чи перманентна неефективність інститутів. Актуальні проблеми політики. 2025. Вип. 75. С. 212-219. DOI: https://doi.org/10.32782/app.v75.2025.29
Дзьобань О. П., Соснін О. В. Концептуальні підходи до розуміння сутності й забезпечення національної безпеки у сучасній науці. Національна безпека: світоглядні та теоретикометодологічні засади : монографія / за заг. ред. О. П. Дзьобаня. Харків : Право, 2021. С. 75–104.
Казакова Л. О. Національна безпека держави: понятійно-категорійний апарат. Регіональні студії. 2021. № 24. С. 128–132. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2021.24.18
Ситник Г. П., Неліпа Д. В., Орел М. Г. Зовнішня політика та національна безпека : навчальний посібник. Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ : Видавець Кравченко Я. О., 2021. 243 с.
Bezpartochnyi M., Khaustova V., Trushkina N. Mechanism for ensuring international security in new geostrategic realities. Prospects for sustainable development and ensuring the security of economic systems in the new geostrategic realities : scientific monograph. Košice : Vysoká škola bezpečnostného manažérstva v Košiciach, 2023. P. 222–246. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.10436679
Booth K. Theory of world security. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. 512 p.
Buzan, B. The Future of International Security in the Post-Western World Order. International Relations, 2024, Vol. 38, No. 1, pp. 24-37. DOI: 10.1177/00471178231219450
Floyd R. Security and the environment. Cambridge : Cambridge University Press, 2024. DOI: 10.1017/9781009468947
Handbook of international relations / ed. by C. G. Thies. Cambridge : Cambridge University Press, 2025. 688 p. DOI: https://doi.org/10.4337/9781785366130
Levy J. S. Levels of analysis and causes of war. The Oxford handbook of international relations / ed. by C. Reus-Smit, D. Snidal. Oxford : Oxford University Press, 2008. P. 129–146.
Popper K. The logic of scientific discovery. London : Routledge, 2002. 513 p.
Rose G. Neoclassical realism and theories of foreign policy. World Politics. 1998. Vol. 51, No. 1. P. 144–172.
Singer J. D. The level-of-analysis problem in international relations. World Politics. 1961. Vol. 14, No. 1. P. 77–92.
Waltz K. N. Theory of international politics. New York : McGraw-Hill, 1979. 251 p.
Wendt A. Social theory of international politics. Cambridge : Cambridge University Press, 1999. 429 p.
SIPRI Yearbook 2024: Armaments, Disarmament and International Security. Stockholm: Stockholm International Peace Research Institute, 2024. 638 p. URL: https://www.sipri.org/yearbook/2024(дата звернення: 20.10.2025).
Uppsala Conflict Data Program (UCDP). UCDP Conflict Encyclopedia Uppsala. URL: https://ucdp.uu.se (дата звернення: 20.10.2025).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).