Методичні засади оцінювання прозорості енергетичних компаній України
Анотація
В сучасних умовах концепція сталого розвитку перетворилася на обов’язкову компоненту стратегії будь-якого підприємства. Цьому сприяє багато факторів, основними з яких є збільшення конкурентоспроможності підприємства у зв’язку з покращенням ставлення до компанії усіх стейкхолдерів, що спричиняє і збільшення попиту на продукцію, і підвищення інвестиційної привабливості. Особливе місце серед цілей сталого розвитку займає ціль сталого розвитку (ЦСР) 7, оскільки з одного боку більшість ЦСР можуть бути реалізовані виключно з забезпеченням енергією, з іншого – енергетичний сектор традиційно виступає одним із основних джерел забруднення навколишнього середовища, яке може бути суттєво зменшено шляхом переходу на відновлювану енергетику. Актуальність дослідження також зумовлена необхідністю відновлення знищеної під час вторгнення енергетичної інфраструктури України країною-агресором, оскільки інвестиційний процес може відбуватися лише за умов прозорості об’єкту інвестування. Дане дослідження спрямовано на формування методичних засад оцінювання прозорості компаній енергетичного сектору України. На базі вивчення робіт закордонних авторів у галузі прозорості енергетичних компаній авторами запропоновано механізм розрахунку інтегрального показника прозорості енергетичних компаній України, який включає чотири групи факторів (фактори КСВ, фактори ESG, фактори СР, оцінка боротьби з корупцією). Кожен фактор оцінюється за допомогою бінарних оцінок на основі вивчення публічної інформації компаній (звітів про управління, інтегрованих звітів, інформації на офіційному сайті компанії). Використання запропонованих методичних засад сприятиме підвищенню прозорості компаній енергетичного сектору України, що має суттєво прискорити залучення інвестицій для відновлення енергетичної інфраструктури, знищеної під час військових дій.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Salim, H. K., Padfield, R., Hansen, S. B., Mohamad, S. E., Yuzir, A., Syayuti, K., & Papargyropoulou, E.. Global trends in environmental management system and ISO14001 research. Journal of cleaner production. 2018. 170, 645-653. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.09.017
Simon, C. A.. Alternative energy: political, economic, and social feasibility. Rowman & Littlefield Publishers. 2020.
Hannan, M. A., Al-Shetwi, A. Q., Ker, P. J., Begum, R. A., Mansor, M., Rahman, S. A., ... & Muttaqi, K. M. Impact of renewable energy utilization and artificial intelligence in achieving sustainable development goals. Energy Reports. 2021. 7, 5359-5373. https://doi.org/10.1016/j.egyr.2021.08.172
Caglar, A. E., & Askin, B. E.. A path towards green revolution: How do competitive industrial performance and renewable energy consumption influence environmental quality indicators?. Renewable Energy. 2023. 205, 273-280. https://doi.org/10.1016/j.renene.2023.01.080
IEA. International Energy Agency. Renewables – Global Energy Review. 2020.
Razumkov center. Renewable energy sector of Ukraine before, during and after the war. URL: https://razumkov.org.ua/statti/sektor-vidnovlyuvanoyi-energetyky-ukrayiny-do-pid-chas-ta-pislya-viyny
May, J. R., & Brennan, D. J.. Sustainability assessment of Australian electricity generation. Process Safety and Environmental Protection. 2006. 84(2), 131-142. https://doi.org/10.1205/psep.04265
Kowalski, K., Stagl, S., Madlener, R., & Omann, I. Sustainable energy futures: Methodological challenges in combining scenarios and participatory multi-criteria analysis. European journal of operational research. 2009. 197(3), 1063-1074. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2007.12.049
La Rovere, E. L., Soares, J. B., Oliveira, L. B., & Lauria, T. Sustainable expansion of electricity sector: Sustainability indicators as an instrument to support decision making. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2010. 14(1), 422-429. https://doi.org/10.1016/j.rser.2009.07.033
Dorini, G., Kapelan, Z. & Azapagic, A. Managing uncertainty in multiple-criteria decision making related to sustainability assessment. Clean Techn Environ Policy. 2011. 13, 133–139 . https://doi.org/10.1007/s10098-010-0291-7
Stamford, L., & Azapagic, A. Life cycle sustainability assessment of electricity options for the UK. International Journal of Energy Research. 2012. 36(14), 1263-1290. https://doi.org/10.1016/j.esd.2014.09.008
Roldán, M. C., Martínez, M., & Peña, R. Scenarios for a hierarchical assessment of the global sustainability of electric power plants in México. Renewable and Sustainable Energy Reviews 2014. 33, 154-160. https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.02.007
Santoyo-Castelazo, E., & Azapagic, A. Sustainability assessment of energy systems: integrating environmental, economic and social aspects. Journal of cleaner production. 2014. 80, 119-138. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.05.061
Maxim, A. Sustainability assessment of electricity generation technologies using weighted multi-criteria decision analysis. Energy Policy. 2014. 65, 284–297. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2013.09.059
Atilgan, B., & Azapagic, A. An integrated life cycle sustainability assessment of electricity generation in Turkey. Energy Policy. 2016. 93, 168-186. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2016.02.055
Rahman, M. M., Paatero, J. V., Lahdelma, R., & A. Wahid, M. Multicriteria-based decision aiding technique for assessing energy policy elements-demonstration to a case in Bangladesh. Applied Energy. 2016. 164, 237–244. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2015.11.091
Behl, A., Kumari, P. S. R., Makhija, H., & Sharma, D. Exploring the relationship of ESG score and firm value using cross-lagged panel analyses: case of the Indian energy sector. Annals of Operations Research. 2021. https://doi.org10.1007/s10479-021-04189-8
Naeem, N., & Cankaya, S. The impact of ESG performance over financial performance: A study on global energy and power generation companies. International Journal of Commerce and Finance. 2022. 8(1), 1-25.
Miao, S., Tuo, Y., Zhang, X., & Hou, X. Green Fiscal Policy and ESG Performance: Evidence from the Energy-Saving and Emission-Reduction Policy in China. Energies. 2023. 16(9), 3667. https://doi.org/10.3390/en16093667
DixiGroup: індекс прозорості енергетики України. 2022. URL: https://index.ua-energy.org/assets/files/dixi_index_2022_final.pdf.
Transparency International. Corruption Perceptions Index. 2023. [Online]. URL: https://nonews.co/wp-content/uploads/2023/01/CPI2022.pdf [Accessed: June. 4, 2023].
1 Ukrinform (2023) Available at: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3692153-zbitki-energeticnoi-infrastrukturi-ukraini-perevisili-10-milardiv-ocinka-proon-i-svitovogo-banku.html
2 Salim, H. K., Padfield, R., Hansen, S. B., Mohamad, S. E., Yuzir, A., Syayuti, K., & Papargyropoulou, E. (2018). Global trends in environmental management system and ISO14001 research. Journal of cleaner production, 170, 645-653. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.09.017
3 Simon, C. A. (2020). Alternative energy: political, economic, and social feasibility. Rowman & Littlefield Publishers.
4 Hannan, M. A., Al-Shetwi, A. Q., Ker, P. J., Begum, R. A., Mansor, M., Rahman, S. A., ... & Muttaqi, K. M. (2021). Impact of renewable energy utilization and artificial intelligence in achieving sustainable development goals. Energy Reports, 7, 5359-5373. https://doi.org/10.1016/j.egyr.2021.08.172
5 Caglar, A. E., & Askin, B. E. (2023). A path towards green revolution: How do competitive industrial performance and renewable energy consumption influence environmental quality indicators?. Renewable Energy, 205, 273-280. https://doi.org/10.1016/j.renene.2023.01.080
6 IEA (2020) International Energy Agency. Renewables – Global Energy Review 2020 – Analysis – IEA
7 Razumkov center (2023) Renewable energy sector of Ukraine before, during and after the war Retrieved from: https://razumkov.org.ua/statti/sektor-vidnovlyuvanoyi-energetyky-ukrayiny-do-pid-chas-ta-pislya-viyny
8 May, J. R., & Brennan, D. J. (2006). Sustainability assessment of Australian electricity generation. Process Safety and Environmental Protection, 84(2), 131-142. https://doi.org/10.1205/psep.04265
9 Kowalski, K., Stagl, S., Madlener, R., & Omann, I. (2009). Sustainable energy futures: Methodological challenges in combining scenarios and participatory multi-criteria analysis. European journal of operational research, 197(3), 1063-1074. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2007.12.049
10 La Rovere, E. L., Soares, J. B., Oliveira, L. B., & Lauria, T. (2010). Sustainable expansion of electricity sector: Sustainability indicators as an instrument to support decision making. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 14(1), 422-429. https://doi.org/10.1016/j.rser.2009.07.033
11 Dorini, G., Kapelan, Z. & Azapagic, A. (2011) Managing uncertainty in multiple-criteria decision making related to sustainability assessment. Clean Techn Environ Policy 13, 133–139 . https://doi.org/10.1007/s10098-010-0291-7
12 Stamford, L., & Azapagic, A. (2012). Life cycle sustainability assessment of electricity options for the UK. International Journal of Energy Research, 36(14), 1263-1290. https://doi.org/10.1016/j.esd.2014.09.008
13 Roldán, M. C., Martínez, M., & Peña, R. (2014). Scenarios for a hierarchical assessment of the global sustainability of electric power plants in México. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 33, 154-160. https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.02.007
14 Santoyo-Castelazo, E., & Azapagic, A. (2014). Sustainability assessment of energy systems: integrating environmental, economic and social aspects. Journal of cleaner production, 80, 119-138. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.05.061
15 Maxim, A. (2014). Sustainability assessment of electricity generation technologies using weighted multi-criteria decision analysis. Energy Policy, 65, 284–297. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2013.09.059
16 Atilgan, B., & Azapagic, A. (2016). An integrated life cycle sustainability assessment of electricity generation in Turkey. Energy Policy, 93, 168-186. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2016.02.055
17 Rahman, M. M., Paatero, J. V., Lahdelma, R., & A. Wahid, M. (2016). Multicriteria-based decision aiding technique for assessing energy policy elements-demonstration to a case in Bangladesh. Applied Energy, 164, 237–244. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2015.11.091
18 Behl, A., Kumari, P. S. R., Makhija, H., & Sharma, D. (2021). Exploring the relationship of ESG score and firm value using cross-lagged panel analyses: case of the Indian energy sector. Annals of Operations Research. https://doi.org10.1007/s10479-021-04189-8
19 Naeem, N., & Cankaya, S. (2022). The impact of ESG performance over financial performance: A study on global energy and power generation companies. International Journal of Commerce and Finance, 8(1), 1-25.
20 Miao, S., Tuo, Y., Zhang, X., & Hou, X. (2023). Green Fiscal Policy and ESG Performance: Evidence from the Energy-Saving and Emission-Reduction Policy in China. Energies, 16(9), 3667. https://doi.org/10.3390/en16093667
21 DixiGroup (2022) Еnergy transparency index of Ukraine. Available at: https://index.ua-energy.org/assets/files/dixi_index_2022_final.pdf.
22 Transparency International (2023) Corruption Perceptions Index [Online]. Available at: https://nonews.co/wp-content/uploads/2023/01/CPI2022.pdf [Accessed: June. 4, 2023].
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
