Можливості післявоєнного відновлення економіки за допомогою креативних індустрій
Анотація
В останні роки у світі активно розвивається принципово нова концепція соціального і економічного розвитку, що висуває на перший план сучасної, постіндустріальної економіки творчість і культурні ресурси. Цей інноваційний сектор називають креативною економікою. Високі темпи зростання креативної економіки (від 3% до 17,6%) вчетверо перевищують темпи зростання сфери промислового виробництва. Ця концепція також може використовуватися у кризових ситуацій для досягнення швидкого темпу зростання економічних показників. В статті висвітлено можливості використання креативних індустрій у посткризових ситуаціях та програми післявоєнного відновлення, окреслено ознаки «креативного міста». Проаналізовано показники України серед країн з перехідною економікою у Глобальному індексі креативності та Глобальному індексі інновацій, а також можливості побудови креативних просторів на базі зруйнованих або занедбаних приміщень. Предметом дослідження є аналіз місця креативних індустрій в післявоєнній економіці. Мета полягає у виявленні можливостей залучення креативних індустрій у посткризовому відновленні економіки. Завдання: окреслити місце та особливості розвитку креативних індустрій в економіці країни, проаналізувати програми посткризового відновлення із залученням креативного сектору, визначити основні елементи «креативного міста» та класифікувати інноваційні перетворення сторичних об’єктів. Використовуються загальнонаукові методи дослідження: аналіз та синтез, описовий, системний, порівняльний та структурологічний аналіз. У ході дослідження були отримані наступні результати: виявлено можливості використання креативних індустрій у посткризових ситуаціях та програмах післявоєнного відновлення. Висновки: обґрунтовано доцільність залучення креативних індустрій у післявоєнне відновлення України, щоб забезпечити сталий розвиток економіки та швидкі темпи виходу з кризової ситуації.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Врахович І.М. Розвиток креативних індустрій регіональний вимір: монографія. Львів: «Омельченко В.Г.», 2017. 528 с.
Гринчук Є. С., Коваль Н. В. Креативний потенціал України: аналіз, напрямки розвитку. Економічна наука. 2020. № 7. С. 6–15.
Клоудова Й. Влияние развития креативной экономики на экономически отсталые регионы. Вопросы экономической политики. 2012. № 101. С. 110–125.
Креативна Україна: веб-сайт. URL: http://creativeukraine.org.ua/.
Міністерство культури та інформаційної політики України: веб-сайт. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control.
Офіційний сайт UNCTAD: веб-сайт. URL: https://unctad.org/.
Парфіненко А.Ю. Парадигма туризму XXI століття. Економіка та держава. Міжнародний науково-практичний журнал. 2010 № 9. С. 15–45.
Сиваш Ю. М. Оцінка креативного потенціалу регіонів України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. № 15. С. 117–120.
Центр української культури та мистецтва: веб-сайт. URL: https://www.dolesko.com/.
Butaud-Stubbs E., Konstantinou N. Creative and cultural industries – A European asset to be used in global competition. Lecture Notes in Networks and Systems. 2019. 97–111 p.
Creative Industries Cluster Programme. Веб-сайт. URL: https://creativeindustriesclusters.com/.
Hong Y., Chen H. Does the Medium-term Development of the Creative Economy Guarantee Long-term Evolution. International Journal of Cultural and Creative Industries. 2017. № 1. 22–44 p.
Italian Agency for Development Cooperation. Cultural Heritage and Urban Development in Lebanon (CHUD). The European perspective. 2016. 154–158 р.
United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). Concept Note: National Program of Culture and Creative Economy (Afghanistan). Paris: UNESCO. 2015.
United Nations and World Bank. Pathways for Peace: Inclusive Approaches to Preventing Violent Conflict. Washington, DC: World Bank. 2018.
Vasylieva, T., Lyeonov, S., Lyulyov, O., & Kyrychenko, K. Macroeconomic stability and its impact on the economic growth of the country. Montenegrin Journal of Economics. 2018. №14. 159–170 р.
Wassell K., Todd I. Timor-Leste: Links between Peacebuilding, Conflict Prevention and Durable Solutions tо Displacement. Washington, DC: Brookings Institution. 2014. 34–39 p.
Vrakhovych I.M. (2017) Rozvytok kreatyvnykh industrii rehionalnyi vymir: monohrafiia [Development of creative industries regional dimension: Monograph]. Lviv «Omelchenko V.H.», 528 (in Ukrainian).
Hrynchuk Ye.S., Koval N.V. (2020) Kreatyvnyi potentsial Ukrainy: analiz, napriamky rozvytku [Creative potential of Ukraine: analysis, directions of development]. Ekonomichna nauka [Economics], (7), 6–15 (in Ukrainian).
Kloudova Y. (2012) Vlyianye razvytyia kreatyvnoi ekonomyky na ekonomychesky otstaliye rehyoni. [Influence of creative economy development on economically backward regions]. Voprosi ekonomycheskoi polytyky [Questions of economic policy], (101), 110–125 (in Russian).
Kreatyvna Ukraina [Creative Ukraine]. Available at: http://creativeukraine.org.ua/ (in Ukrainian).
Ministerstvo kultury ta informatsiinoi polityky Ukrainy [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine]. Available at: http://mincult.kmu.gov.ua/control (in Ukrainian).
UNCTAD Official Site: Website. URL: https://unctad.org/.
Parfinenko A.Iu. (2010) Paradyhma turyzmu XXI stolittia [The tourism paradigm of the 21st century]. Ekonomika ta derzhava. Mizhnarodnyi naukovo-praktychnyi zhurnal [Economy and the state. International scientific and practical journal], (9), 15–45 (in Ukrainian).
Syvash Yu.M. (2017) Otsinka kreatyvnoho potentsialu rehioniv Ukrainy [Evaluation of the creative potential of the regions of Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University], (15), 117–120 (in Ukrainian).
Tsentr ukrainskoi kultury ta mystetstva [Center for Ukrainian Culture and Arts]/ Available at: https://www.dolesko.com/ (in Ukrainian).
Butaud-Stubbs E., Konstantinou N. (2019) Creative and cultural industries – A European asset to be used in global competition. Lecture Notes in Networks and Systems. 97–111.
Creative Industries Cluster Programme. Web-site. URL: https://creativeindustriesclusters.com/.
Hong Y., Chen H. (2017) Does the Medium-term Development of the Creative Economy Guarantee Long-term Evolution. International Journal of Cultural and Creative Industries, (1), 22–44.
Italian Agency for Development Cooperation. (2016) Cultural Heritage and Urban Development in Lebanon (CHUD). The European perspective. 154–158.
United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). (2015) Concept Note: National Program of Culture and Creative Economy (Afghanistan). Paris: UNESCO.
United Nations and World Bank. (2018) Pathways for Peace: Inclusive Approaches to Preventing Violent Conflict. Washington, DC: World Bank.
Vasylieva, T., Lyeonov, S., Lyulyov, O., Kyrychenko, K. (2018) Macroeconomic stability and its impact on the economic growth of the country. Montenegrin Journal of Economics, (14), 159–170.
Wassell K., Todd I. (2014) Timor-Leste: Links between Peacebuilding, Conflict Prevention and Durable Solutions tо Displacement. Washington, DC: Brookings Institution. 34–39.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).