Історичні реконструкції та формування подієвого туристичного продукту країни
Анотація
Метою дослідження є аналіз теоретичних аспектів проблеми історичних реконструкцій, визначення тенденцій та перспектив розвитку історичних реконструкцій, а також надання рекомендацій щодо розвитку івент-туризму в Україні. У статті розглядаються основні форми історичних реконструкцій. Зазвичай такого роду заходи відбуваються у формі фестивалів або у вигляді «живих» музеїв («екомузеїв»), що функціонують тимчасово або на постійній основі. У роботі показано роль історичних реконструкцій як основи формування подієвого туристичного продукту. Кількість подій, заснованих на історичних реконструкціях, швидко зростає. У галузі історичних реконструкцій сформувалася ціла індустрія; до їх організації залучають професійних істориків, етнографів, кравців, зброярів та представників багатьох інших спеціальностей. З метою визначення туристичного потенціалу фестивалів історичних реконструкцій, проаналізовано досвід проведення таких заходів в Іспанії. Виявлено, що тематика заходів переважно стосується подій, що відбувалися в цьому регіоні, до організації заходів залучалися в першу чергу місцеві жителі. У більшості випадків організаторами виступають представники регіональних структур (як місцевої влади, так і громадських організацій) у співпраці з туристичними бюро. У висновку зазначено, що історичні реконструкції сьогодні можуть сприяти розвитку місцевого туризму, а також економічному розвитку територій, а діяльність реконструкторів може стати дієвим фактором збереження культурної спадщини. У цій галузі діяльність реконструкторів може слугувати дієвим фактором «пожвавлення» історичної пам’яті, а також привертання уваги до проблеми збереження та використання культурної спадщини з боку органів влади. На думку автора, подієвий туризм є одним з найбільш перспективних напрямків відродження туризму у нашій країні. Важливо, щоби така діяльність була послідовною і розрахованою на довгостроковий період, що дозволить сформувати певну традицію, яка також стане запорукою успіху.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Посохов І.С. Історичні реконструкції як перспективний напрям подієвого туризму в Україні. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2016. Вип. 40. С. 178-185.
Устименко Л.М. Подієвий туризм як історико-культурне явище. Культура і сучасність. 2013. № 1. С. 88-92.
Чепайтене Р. Культурное наследие в глобальном мире. Вильнюс, 2010. 298 с.
Agnew V. History’s affective turn: Historical reenactment and its work in the present. Rethinking History. 2007. № 11(3). P. 299–312.
Bowdin G. Events Management. Oxford: Butterworth-Heinemann, 2001. 536 p.
Caillois R. The sacred as transgression: Theory of the festival. Chicago: University of Illinois Press, 2001. 140 p.
Chhabra D. Staged authenticity and heritage tourism. Annals of Tourism Research. 2003. № 30(3). P. 702–719.
Cook A. The use and abuse of historical reenactment: thoughts on recent trends in public history. Criticism. 2005. № 46(3). P. 487–496.
Gapps S. Mobile monuments: A view of historical reenactment and authenticity from inside the costume cupboard of history. Rethinking History. 2009. № 13(3). P. 395–409.
Getz D. Event tourism: Definition, evolution, and research. Tourism Management. 2008. № 29(3). P. 403–428.
Goodacre B., Baldwin G. Living the Past: Reconstruction, Recreation, Re-enactment and Education at Museums and Historical Sites. London: Middlesex University Press, 2002. 224 p.
Groot J. Consuming history: Historians and heritage in contemporary popular culture. Routledge. 2009. 332 p.
Hart L. Authentic recreation: living history and leisure. Museum and Society. 2007. № 5(2). P. 103–124.
Liu Y. Cultural Events and Cultural Tourism Development: Lessons from the European Capitals of Culture. European Planning Studies. 2014. № 22(3). P. 498–514.
Long P., Robinson M. 2004. Tourism and Cultural Festivals and Events: Marketing, Management and Evaluation. Sunderland: Business Education Publishers, 2004. 233 p.
O´Callaghan J. Reconquest and crusade in Medieval Spain. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 2002. 364 p.
Picard D., Robinson M. Festivals, Tourism and Social Change. Clevedon: Channel View Publications, 2006. 296 p.
Posokhov I. Historical re-enactments in tourist practices and politics of memory. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. VI (27). June 2018. P.35-38.
Salazar N. Community-based cultural tourism: issues, threats and opportunities. Journal of Sustainable Tourism. 2012. № 20(1). P. 9-22.
Posokhov I.S. (2016) Istorychni rekonstruktsiyi yak perspektyvnyy napryam podiyevoho turyzmu v Ukrayini [Historical re-enactments as a promising area of event tourism in Ukraine]. Visnyk Lʹvivsʹkoho universytetu [Bulletin of Lviv University], Vol. 40, 178-185 (in Ukrainian).
Ustymenko L.M. (2013) Podiyevyy turyzm yak istoryko-kulʹturne yavyshche [Event tourism as a historical and cultural phenomenon]. Kulʹtura i suchasnistʹ [Culture and modernity], 1, 88-92 (in Ukrainian).
Chepaytene R. (2010) Kulʹturnoe nasledye v hlobalʹnom myre [Cultural heritage in the global world]. Vylʹnyus. (in Russian).
Agnew V. (2007) History’s affective turn: Historical reenactment and its work in the present. Rethinking History, 11(3), 299–312.
Bowdin G. (2001) Events Management. Oxford: Butterworth-Heinemann.
Caillois R. (2001) The sacred as transgression: Theory of the festival. Chicago: University of Illinois Press.
Chhabra D. (2003) Staged authenticity and heritage tourism. Annals of Tourism Research, 30(3), 702–719.
Cook A. (2005) The use and abuse of historical reenactment: thoughts on recent trends in public history. Criticism, 46(3), 487–496.
Gapps S. (2009) Mobile monuments: A view of historical reenactment and authenticity from inside the costume cupboard of history. Rethinking History, 13(3), 395–409.
Getz D. (2008) Event tourism: Definition, evolution, and research. Tourism Management, 29(3), 403–428.
Goodacre B., Baldwin G. (2002) Living the Past: Reconstruction, Recreation, Re-enactment and Education at Museums and Historical Sites. London: Middlesex University Press.
Groot J. (2009) Consuming history: Historians and heritage in contemporary popular culture. Routledge.
Hart L. (2007) Authentic recreation: living history and leisure. Museum and Society, 5(2), 103–124.
Liu Y. (2014) Cultural Events and Cultural Tourism Development: Lessons from the European Capitals of Culture. European Planning Studies, 22(3), 498–514.
Long P., Robinson M. (2004). Tourism and Cultural Festivals and Events: Marketing, Management and Evaluation. Sunderland: Business Education Publishers.
O´Callaghan J. (2002) Reconquest and crusade in Medieval Spain. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Picard D., Robinson M. (2006) Festivals, Tourism and Social Change. Clevedon: Channel View Publications.
Posokhov I. (2018) Historical re-enactments in tourist practices and politics of memory. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, VI (27), 35-38.
Salazar N. (2012) Community-based cultural tourism: issues, threats and opportunities. Journal of Sustainable Tourism, 20(1), 9-22.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).