Кіпрсько-французькі відносини: історія і сучасний стан

Анотація

Після здобуття у 1960 р. незалежності Кіпр розпочав налагодження відносин з іншими країнами. Проте етнічний конфлікт між греками-кіпріотами та турками-кіпріотами призвів у 1974 році до фактичного поділу острова на два державних утворення та до різних форм втручання іноземних держав, серед яких – Греція, Туреччина, Франція. Метою статті є аналіз історії та сучасного стану кіпрсько-французьких відносин, дослідження всього комплексу інтересів Франції на Кіпрі після здобуття ним незалежності до сучасності. Методи, що застосовувалися для досягнення цілей дослідження: історико-порівняльний аналіз, систематизація та узагальнення, ретроспективний метод. У статті наголошується, що від початку Кіпрського етнічного конфлікту Франція послідовно виступала за територіальну цілісність Кіпру та засуджувала створення Турецької республіки Північного Кіпру. У наступні роки Франція сприяла тому, що Кіпр у 2004 році став членом ЄС. Але найінтенсивнішими двосторонні відносини стали під час президентства Е. Макрона у 2017–2022 роках. Економічні інтереси Франції на Кіпрі пов'язані насамперед із відкриттям на кіпрському шельфі великих запасів газу. За них у регіоні Східного Середземномор'я спалахнула  боротьба кількох держав, серед яких найактивнішою є Туреччина. Ця боротьба стимулює налагодження Францією та Кіпром військової співпраці. Відповідний двосторонній Договір 2017 року, який набув чинності у 2020 році, спрямований на стримування Туреччини. Цей договір, французько-кіпрські військові навчання та зусилля Франції щодо вирішення Кіпрського конфлікту загострюють французько-турецькі відносини та політичну ситуацію в регіоні. Аналіз, викладений у статті, вивчення досвіду цих двосторонніх відносин матиме значення для вироблення відповідних стратегій міжнародних взаємодій для інших пострадянських держав, зокрема України.