Антикорупційний механізм та засоби детінізації у соціальній сфері

Анотація

Найефективнішим засобом подолання корупції та тіньової економіки, особливо у соціальній сфері та сфері державних послуг є створення ефективних та легітимних «правил гри» (інституційного базису), який би «природнім» шляхом легалізував тіньові (у тому числі корупційні) кошти, що обертаються у національній соціально-економічній системі. Предметом дослідження статті є теоретико-методологічні засади та науково-практичні рекомендації з визначення пріоритетів та реалізації антикорупційного механізму у соціальній сфері. Мета – полягає у розробці антикорупційного механізму та засобів детінізації у соціальній сфері. Завдання: пошук інструментів, спрямованих на розвиток інституційного середовища протидії корупції, впровадження багаторівневої системи соціального страхування в сфері адміністративних послуг, пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров’я, інших соціальних сферах на всіх рівнях управління. Використовуються методи  системного підходу – при розробці положень антикорупційного механізму детінізації відносин у соціальній сфері і системі державних послуг. Отримано такі результати: запропоновано використання наступних антикорупційних стратегій в умовах України: санкційна – у межах якої принципал визначає жорсткість, періодичність, рівень ієрархії для застосування санкцій; ротаційна – для кожного елемента владної ієрархії визначається певний період часу, протягом якого він займає своє становище, після закінчення цього часу елемент покидає ієрархію (відставка, перехід або переведення рішенням керівництва на іншу посаду тощо); мотиваційна  – заохочення елемента ієрархії до діяльності у правовому полі. Для досягнення максимального ефекту пропонується використання усіх трьох стратегій у комплексі з переважанням найбільш адекватної. Висновки: Запропоновані засоби подолання корупції та тіньової економіки на противагу вже усталеним і, як показала практика, недостатньо ефективним заходам в частині люстрації доходів, нагляду за діями держслужбовців, стандартизації виконання посадових обов’язків, створення додаткових державних органів і структур та ін., обґрунтовано методичні положення підходу, в основі якого поєднання двох складових: інституційного та страхування корупційних ризиків. Це дозволяє розвинути інституційне середовище протидії корупції, впровадити багаторівневу систему реалізації функцій соціального страхування в сфері адміністративних послуг, пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров’я, інших соціальних сферах, що спрямована на взаємодію антикорупційних органів та інституцій детінізації соціально-економічних відносин.