Порівняльний огляд природних і культурних компонентів маркетингової середовища для туризму в Казахстані і Словаччини
Анотація
Незважаючи на катастрофічне скорочення в даний час туристичних послуг і супутніх сервісів в світі в умовах пандемії, питання розвитку туризму в перспективі залишаються дуже актуальними, особливо в очікуванні переформатування світового туристичного ринку, як одного з результатів закінчення пандемії. При цьому, поряд з традиційними світовими центрами туризму, можна припустити виникнення нових регіональних і глобальних країн, лідерів туризму. Майбутній перезапуск ринку дасть хорошу, рідкісну можливість для нових туристичних напрямків заявити про себе, активізувати залучення туристів і зайняти певні позиції на перезавантажувати туристичному ринку. Тому опрацювання своїх потенційних можливостей і усвідомлення своїх конкурентних маркетингових переваг є важливим для таких держав, які розвивають туризм. Відповідно, дане дослідження присвячене проблемі розвитку туристичної індустрії, зокрема, опису і аналізу природних умов і відповідних можливостей для розвитку оздоровчого, спортивного, освітньо пізнавального туризму в Республіці Словаччина та Республіці Казахстан. Дан детальний порівняльний аналіз соціокультурних і природно-географічних компонентів маркетингового середовища для розвитку туризму в обох країнах. Докладно розглянуті такі популярні і затребувані в міжнародному туризмі напрямки, як гірський і гірськолижний, культуро-історичний і пізнавальний, медичний і лікувально-оздоровчий, а також рекреаційний туризм. В цілому, розглядаються країни мають багато спільного щодо різноманітних можливостей і видів туризму. Однак в силу ряду історичних, географічних, суспільно-соціальних причин, рівень розвитку туристичного сервісу в них сильно відрізняється. Також в цьому дослідженні порівнюються можливості для розвитку відповідного туризму в Словаччині та Казахстані. Щоб уявити туризм для іноземних туристів і створити позитивний імідж Словаччини та Казахстану як сприятливих країн для в'їзного туризму, необхідно активно використовувати сучасні інформаційні технології та інновації. У даній статті представлені такі джерела інформації про туристичний потенціал, як веб-сайти, посилання на інтернет ресурси туристичних агентств і операторів, на основні відео ресурси про можливості туризму в Республіці Казахстан. Розвиток цих нововведень дозволить Республіці Казахстан увійти в число найбільш конкурентоспроможних у туристичному сервісі країн і стати новим значним світовим туристичним центром.
Завантаження
Посилання
Aliyeva1, S., Chen, X., Yang, D., Samarkhanov, K., Mazbayev, O., Sekenuly, A., Issanova, G., Kozhokulov, S. (2019). The Socioeconomic Impact of Tourism in East Kazakhstan Region: Assessment Approach. Sustainability, Vol. 11(17), 1-14.
Allayarov, P., Embergenov, B., Si Thu Han. (2018). Problems and Prospects of sustainable tourism in the Republic of Kazakhstan. Business and Economic Research, Vol. 8(2), 115-126.
Ayetov, S., Uruzbayeva, N. (2018). Current Issues of Inbound Tourism in the Republic of Kazakhstan and Ways of Promotion. Journal of Advanced Research in Management, Vol. 9(6), 1202-1209.
Banсerova, O., Kasimova, A. (2018). Formation of Ethnocultural Tourism Clusters in Russia Kazakhstan Borderline Territory. Journal of Advanced Research in Management, Vol. 9(4), 771-776.
Kasagranda, A., Gurňák D. (2017). Spa and Wellness Tourism in Slovakia (A Geographical Analysis). Czech Journal of Tourism, Vol. 6(1), 27-53.
Kosikova, M., Vasanicova, P., Litavcova, E. (2019). Analysis of aspects of the tourism development in Slovakia in the Context of the European Space. Montenegrin Journal of Economics,Vol. 15(2), 127-137.
Kulakhmetova, G., Hnatkovych, O., Rusnak, A., Shcherbakova, N. (2018). The Way to the Leading Positions in World Tourism Case Study of Kazakhstan. Journal of Advanced Research in Management, Vol. 9(6), 1289-1295.
Malchrowicz-Mośko, E., Botiková, Z., Poczta, J. (2019). Because We Don’t Want to Run in Smog: Problems with the Sustainable Management of Sport Event Tourism in Protected Areas (A Case Study of National Parks in Poland and Slovakia). Sustainability,Vol. 11(2), 1-20.
Öğüt, K., Yeşilyurt, S., Yurtseven, Ç. (2018). Health Tourism between Kazakhstan and Turkey: Outlook on Health Sectors and Potentials. Business and Economics Research Journal,Vol. 9(1), 57-74.
Shevyakova, A., Munsh, E., Arystan, M. (2019). Towards diversification of the economy of Kazakhstan via information support for the tourism industry, Entrepreneurship and Sustainability, Vol. 1(2), 129-137.
Štrba, L., Kolačkovská, J., Kudelas, D., Kršák, B., Sidor, C. (2020). Geoheritage and Geotourism Contribution to Tourism Development in Protected Areas of Slovakia, Theoretical Considerations. Sustainability,Vol. 12(7), 1-20.
Tleubayeva, A. (2018). Rural Tourism as One of the Priority Factors for Sustainable Development of Rural Territories in Kazakhstan. Journal of Advanced Research in Management,Vol. 9(6), 1312-1326.
Trusheva, S., Syzdykbaeva, B. (2018). Prospects and Development of Tourism in Kazakhstan and the Impact of Incentive Tours on Efficiency, European Research Studies Journal, Vol. 3, 727-737.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
