Теоретико-методологічні підходи до періодизації техніко-технологічного розвитку

Анотація

Стаття присвячена проблемі техніко-технологічного розвитку, який у сучасному глобалізованому світі підпорядковується законам циклічності. Реалії сьогодення є свідченням того, що у кожній країні світу співіснують і взаємодіють між собою елементи різних за рівнем свого розвитку технологічних структур, що потребує виваженої політики щодо управління їхнім розвитком. Тому метою даного дослідження є виокремлення основних теоретико-методологічних підходів до періодизації техніко-технологічного розвитку світової економіки та формування узагальнених критеріїв щодо структурування періодів її циклічної динаміки. У ході дослідження були вирішені завдання, які полягали у відборі тих теоретико-методологічних підходів, які найбільш повно висвітлюють причинно-наслідкові зв’язки між змінами техніки й технології, з одного боку, і розвитком, – з іншого; виокремленні у кожному підході критеріїв періодизації та визначенні можливостей цих підходів описувати сучасну ситуацію. Методологічним підґрунтям виступили такі загальнонаукові методи дослідження як діалектика, аналіз і синтез, єдність історичного й логічного, а також методи узагальнень, порівнянь і класифікацій. Результатом їх застосування стало з’ясування суті та встановлення специфіки концептуальних підходів М. Кондратьєва, К. Перес та С. Глазьєва, які на сьогоднішній день вважаються провідними у поясненні техніко-технологічного розвитку. На основі порівняння цих теоретико-методологічних підходів сформовано узагальнене уявлення про критерії періодизації останнього. Загальним  висновком дослідження є формування наукових уявлень про етапи, через які проходить суспільство у своєму техніко-технологічному розвитку. Це дозволяє правильно оцінити сучасне положення певної економічної системи та обрати більш дієві інструменти економічної політики задля спрямування її розвитку шляхом прогресу.