Розвиток теорії інновацій в контексті нової промислової революції

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена тим, що значне збільшення частки наукоємкого виробництва в сукупному продукті світового господарства як наслідок нової промислової революції середини XX – початку XXI ст. визначає абсолютно новий із погляду світового досвіду спектр системи поглядів на світову економічну систему в цілому. Предметом дослідження в статті є процес розвитку теорії інноваційної системи, аналіз впливу теорії «довгих хвиль» на інноваційний розвиток суспільства. Мета - аналіз розвитку теорії глобальної та національної інноваційних високотехнологічних систем у часі з урахуванням гіпотези існування жорсткого зв’язку між довгими хвилями та періодами виникнення базових інновацій на різних фазах хвиль із метою усвідомлення можливих варіантів розвитку подій та формування відповідної реакції для забезпечення безперебійного процесу функціонування національної інноваційної системи у контексті нової промислової революції. Завданнями дослідження є визначення закономірностей життєвого циклу інновацій та їх дифузії для виявлення переваг та недоліків трансферу високотехнологічних продуктів для національної інноваційної системи, а також тенденцій розвитку та нових чинників, які в умовах нової промислової революції визначають сутність сучасної ефективної високотехнологічної системи. Використовуються загальнонаукові методи: системний аналіз - для визначення закономірностей життєвого циклу інновацій та їх дифузії для виявлення переваг та недоліків трансферу високотехнологічних продуктів для національної інноваційної системи, факторний аналіз - для формалізації причинно-наслідкових взаємозв'язків досліджуваних факторів розвитку сучасної ефективної високотехнологічної системи. Отримано такі результати: на основі проведеного аналізу впливу теорії «довгих хвиль» на інноваційний розвиток суспільства доведено необхідність якнайшвидшого виходу на світові мережеві ринки вітчизняних підприємств із метою не лише освоєння збутової мережі, а й пошуку інноваційних рішень та творчих взаємодій. Згадані практики є адекватними для більшості країн, що перейняли досвід світових інноваційних лідерів і нині є конкурентоздатними акторами світового ринку високих технологій. Висновки: нагальність створення потужної національної інноваційної системи в Україні з урахуванням специфіки тих елементів інноваційних систем, що нині є основою їх функціонування.