Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні
Анотація
На сучасному етапі розвитку туризму в світі, одним із пріоритетних напрямків сталого розвитку територій став екологічний туризм. Розвиток екологічного туризму в Україні на початковому етапі, але завдяки існуючій природно-рекреаційним ресурсам країни, цей вид туризму має усі шанси стати одним з основних видів подорожей та створити усі умови покращення соціально-економічного становища населення. Предметом дослідження в статті є перспективи розвитку екологічного туризму в Україні на основі існуючої ресурсної бази. Мета полягає вобґрунтуванні стану розвитку екологічного туризму в Україні та його перспектив. Завдання: розбір поняття «екологічний туризм», аналіз сучасного стану розвитку екологічного туризму в Україні, розгляд нормативно-правового регулювання та визначення перспектив розвитку екологічного туризму. В статті використовуються загальнонаукові методи дослідження: аналіз – для дослідження окремих складових екологічного туризму; синтез – для об’єднання окремих фактів; статистичний метод – для обробки статистичної інформації та для якісної оцінки даних; метод індукції та дедукції – допомагає зробити висновки на основі існуючих фактів; системний підхід – для цілісного дослідження перспектив екологічного туризму відносно зовнішніх факторів впливу. Отримано такі результати: на основі проведеного аналізу було досліджено теоретичні аспекти поняття «екологічний туризм», виявлені необхідні ресурси на сучасному етапі розвитку екологічного туризму в країні та визначені головні перспективи. Висновки: обґрунтовані перспективи розвитку екологічного туризму відображають позитивний ефект від екотуристичної діяльності в Україні, що свідчить про важливість його організації та розвиток на внутрішньому туристичному ринку країни.
Завантаження
Посилання
Vyshnevsjkyj, V. I. (2015). Ekologhichnyj turyzm: navchaljnyj posibnyk. Kyjiv: Interpres LTD.
Vorobjova, O. A. (2012). Ekologhichnyj turyzm jak chynnyk stalogho rozvytku pryrodno-zapovidnykh terytorij.Kyjiv: Ekologhichni nauky.
Dmytruk, O. Ju. (2004). Ekologhichnyj turyzm: Suchasni koncepciji menedzhmentu i marketynghu. Kyjiv: Aljterpres.
Sorokina, Gh. O. (2013). Ekologhichnyj turyzm: navchaljnyj posibnyk. Lughansjk: Vyd-vo DZ «LNU im. Tarasa Shevchenko».
Bochkareva, T. V. (2010). Ekoturizm: analiz sushchestvuyushchego mezhdunarodnogo opyta. Vzyato z http://tourlib.net/statti_tourism/bochkareva.htm.
Mizhnarodna proghrama «Blue Flag». (2018). Mizhnarodna proghrama «Blue Flag». Vzjato z http://www.blueflag.global.
Mizhnarodna proghrama «Green Key». (2018). Mizhnarodna proghrama «Green Key». Vzjato z http://www.greenkey.global.
Derzhavne aghentstvo lisovykh resursiv. (2018). Derzhavne aghentstvo lisovykh resursiv. Vzjato z http://dklg.kmu.gov.ua.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrajiny. (2018). Derzhavna sluzhba statystyky Ukrajiny. Vzjato z http://www.ukrstat.gov.ua.
Ministerstvo ekologhiji ta pryrodnykh resursiv Ukrajiny. (2018). Ministerstvo ekologhiji ta pryrodnykh resursiv Ukrajiny. Vzjato z http://www.menr.gov.ua.
Orghanizacija Ob'jednanykh Nacij v Ukrajini. (2018). OON v Ukrajini. Vzjato z http://www.un.org.ua/ua/oon-v-ukraini.
Pryrodno-zapovidnyj fond Ukrajiny. (2018). Pryrodno-zapovidnyj fond Ukrajiny. Vzjato z http://pzf.menr.gov.ua.
Chervona knygha Ukrajiny. (2018). Chervona knygha Ukrajiny. Vzjato z https://redbook-ua.org.
Centr ekologhichnoji sertyfikaciji ta markuvannja. (2018). Centr ekologhichnoji sertyfikaciji ta markuvannja. Vzjato z http://www.ecolabel.org.ua/pro-nas/politka-i-tsili.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).