Вплив глобальної інституціоналізації в межах СОТ на зовнішню торгівлю, на прикладі України
Анотація
З моменту заснування Світової організації торгівлі (СОТ) як основної інституціоналізуючої сили у сфері торгівлі більш ніж 20 років тому, країни, що розвиваються, намагалися домогтися спеціального визнання та ставлення в рамках багатосторонньої системи з метою вирішення власних структурних та системних проблем. Проте вплив глобальної інституціоналізації в межах СОТ на зовнішню торгівлю країн-членів залишається дискусійним. Предметом дослідження статті є вплив глобальної інституціоналізації в межах СОТ на зовнішньоторговельні потоки України. Мета полягає в оцінці впливу глобальної інституціоналізації в рамках СОТ на зовнішню торгівлю України та розробці дорожньої карти для вдосконалення національного інституційного середовища. Основним методом є гравітаційне моделювання. Індекс економічної свободи Фонду «Спадщина», Індекс глобальної конкурентоспроможності Світового економічного форуму та світові показники Світового банку використовуються окремо в побудованих моделях як інституційні змінні. Всі моделі також містять фіктивні змінні, які вказують на членство в СОТ або РТУ двох країн. Вибірка включає всі країни, які протягом останніх 20 років були торговельними партнерами України. Було отримано такі результати: побудовано 6 гравітаційних моделей, що дозволило розрахувати можливий відсоток зростання українського експорту завдяки покращенню інституційних змінних України до середньоєвропейського рівня та розробити дорожню карту для вдосконалення національного інституційногосередовища. Висновки: обчислений відсоток збільшення свідчить про те, що глобальна інституціалізація в рамках СОТ може мати позитивний вплив на зовнішньоторговельні потоки України, гравітаційне моделювання може допомогти визначити, як покращити національне інституційне середовище України.
Завантаження
Посилання
Acemoglu, D., Johnson, S., & Robinson, J. A. (2005). Institutions as a fundamental cause of long-run growth. Handbook of economic growth, 1, 385-472.
Anderson, J. E. (2008). Trade and informal institutions. Handbook of International Trade. Blackwell Publishing, Oxford, 279-293.
Berenda, S., Shkonda, S. (2018). The role of WTO Dispute Settlement System in international and national institutional framework: the case of Ukraine. International Journal of Economics, Commerce & Management, 1 (6), 78-98.
Babetskaia-Kukharchuk, O., & Maurel, M. (2003). Accession to the WTO and EU enlargement: what potential for trade increase? CERP Discussion Paper, 3944.
Babetskaia-Kukharchuk, O. A. (2005). On measurement of institutions in trade, growth, and investment studies. Экономический журнал Высшей школы экономики, 9(4).
Drautzburg, T., Melnykovska, I., & Schweickert, R. (2008). Which membership matters? External vs. internal determinants of institutional change in transition countries. Kiel Working Paper, 1421.
Greif, A. (1992). Institutions and international trade: Lessons from the commercial revolution. The American Economic Review, 82(2), 128-133.
Hall, R. E., & Jones, C. I. (1999). Why do some countries produce so much more output per worker than others? The quarterly journal of economics, 114(1), 83-116.
Li, D., & Wu, C. (2004). WTO and Growth: A Cross Country Event Study.
Matthews, R. C. (1986). The economics of institutions and the sources of growth. The Economic Journal, 96(384), 903-918.
North, D. (1990). Institutional Chande and Economic Performance.
Olson, M. (1996). Distinguished lecture on economics in government: big bills left on the sidewalk: why some nations are rich, and others poor. Journal of economic perspectives, 10(2), 3-24.
Persson, M. and Wilhelmsson, F. (2007), Assessing the Effects of EU Trade Preferences for Developing Countries. Bourdet, Y., Gullstrand, J., & Olofsdotter, K. (Eds.). The European Union and Developing Countries: Trade, Aid, and Growth in an Integrated World, Edward Elgar.
Piazolo, D. (1999). Growth effects of institutional change and European integration.
Rodrik, D., Subramanian, A., & Trebbi, F. (2004). Institutions rule: the primacy of institutions over geography and integration in economic development. Journal of economic growth, 9(2), 131-165.
Rose, A., & van Wincoop, E. (2001). National Money as a Barrier to Trade: The Real Case for Monetary Union". American Economic Review, Vol. 91, issue 2, 386-390.
Subramanian, A., & Wei, S. J. (2007). The WTO promotes trade, strongly but unevenly. Journal of international Economics, 72(1), 151-175.
Veblen, T. (2017). The theory of the leisure class. Routledge.
The Heritage Foundation. (2017). Index of Economic Freedom. Retrieved from https://www.heritage.org/index/pdf/2017/regions/2017_IndexOfEconomicFreedom_EUROPE.pdf
World Economic Forum (2018). The Global Competitiveness Report 2017-2018. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2%80%932018.pdf
World Trade Organization. (2018). World Trade Organization. Retrieved from http://wto.org
World Bank Group. (2018). World Bank Group. Retrieved from http://worldbank.org/
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
