Формування системи соціального партнерства як механізму управління сучасними підприємствами: міжнародний досвід та особливості в України

Анотація

Більшість досліджень сфери соціальної взаємодії суб’єктів та об’єктів управління вітчизняними підприємствами присвячено опису її форм і механізмів, що функціонують у розвинених ринкових країнах, і зорієнтовано лише на їх некритичне відтворення у транзитивній економіці. Предметом дослідження у статті стало визначення відмітних особливостей становлення системи соціального партнерства на підприємствах сучасної України. Головна мета полягає у з’ясуванні потенціалу використання ними світового досвіду корпоративного менеджменту. Завдання: виокремлення особливостей поведінки різних груп суб’єктів управління підприємствами в постсоціалістичній економіці; розкриття залежностей між встановленими на приватизованих підприємствах моделями управління і соціального діалогу; опис об’єктивних обмежень і можливостей адаптації світового досвіду розбудови соціального партнерства і корпоративного управління до перехідної економіки. Фактологічну базу дослідження склали дані зовнішньої та внутрішньої звітності українських корпоративних підприємств та їх зведення Національною комісією з ЦПФР на різних етапах функціонування останніх, а методологічну – застосування системного, факторного та статистичного аналізу. Отримано такі результати: обґрунтовано необхідність першочергового урахування національно-зумовлених форм взаємодії господарських суб’єктів при формуванні інститутів управління підприємствами у посткомандному середовищі; розкрито алгоритм удосконалення різних елементів системи соціального партнерства та вироблено прогноз її впливу на оптимізацію процесу управління національними і міжнародними компаніями в економіці сучасної України.