Комп’ютерна технологія комплексної оптимізації розміщення виноградників на ускладненому рельєфі

  • М. В. Куценко Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського НААН»
Ключові слова: виноградники, протиерозійні заходи, сума активних температур, оптимізація розміщення, ГІС-технології

Анотація

Представлено структуру та функціональні можливості комп’ютерної технології комплексної оптимізації розміщення виноградників на ускладненому рельєфі, наведено приклад її використання.


Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

М. В. Куценко, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського НААН»
кандидат географічних наук, доцент
Опубліковано
2014-01-15
Як цитувати
Куценко, М. В. (2014). Комп’ютерна технологія комплексної оптимізації розміщення виноградників на ускладненому рельєфі. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 25-34. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/991
Номер
№ 3-4 (2013): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Статті

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).