Використання даних медико-екологічного моніторингу для оцінки техногенного навантаження

  • Н. В. Загоруйко Черкаський державний технологічний університет
Ключові слова: пріоритетні забруднювачі, первинна захворюваність, дихальна система, медико-екологічне районування міста, моніторинг

Анотація

Здоров’я людини залежить від екологічних умов місцевості або регіонів і є  одним  із об’єктивних показників якості навколишнього середовища. Досліджено зв’язок  між структурою первинної захворюваності та умовами проживання населення в найбільш техногенно забрудненому районі м.Черкаси Оцінена можливість використання отриманих даних для медико-екологічного районування міста.


Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Н. В. Загоруйко, Черкаський державний технологічний університет
кандидат біологічних наук, доцент
Опубліковано
2014-01-14
Як цитувати
Загоруйко, Н. В. (2014). Використання даних медико-екологічного моніторингу для оцінки техногенного навантаження. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 140-144. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/972
Номер
№ 1-2 (2013): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Медико-екологічні дослідження

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).