Екологічні проблеми освоєння нетрадиційних вуглеводнів

  • В. О. Соловйов Національний технічний університет "ХПІ"
  • І. М. Фик
  • О. П. Варавина
Ключові слова: cланцевий газ, гази вугільних родовищ, газогідрати, гідророзрив

Анотація

Проаналізовані основні негативні екологічні наслідки, які можливі при освоєнні нетрадиційних вуглеводнів – видобутку сланцевого газу, газів вугільних родовищ, газогідратів. Показано, що вони не являються більш негативними, ніж розробка звичайних природних газів, нафти, кам’яного вугілля.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

В. О. Соловйов, Національний технічний університет "ХПІ"

Кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент МСУ і  НТУ "ХПІ"

Опубліковано
2014-01-14
Як цитувати
Соловйов, В. О., Фик, І. М., & Варавина, О. П. (2014). Екологічні проблеми освоєння нетрадиційних вуглеводнів. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 92-96. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/965
Номер
№ 1-2 (2013): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).