Просторово-часова мінливість стану природно-територіальних комплексів як фактор виникнення пожеж
Ключові слова:
природно-територіальний комплекс, стекс, лісова пожежа, пожежна небезпека
Анотація
Добові стани природно-територіальних комплексів є просторово-часовими одиницями з відносно постійними параметрами природного середовища, що змінюються протягом року. До цих параметрів відносяться й умови горіння, а отже, й характеристики пожеж, що розвиваються в цих станах. Аналіз лісових пожеж у Харківському регіоні, показав, що переважна кількість пожеж та охоплена вогнем площа лісових масивів, спостерігається у весняні, пізньовесняні, осінні і пізньоосінні семигумідні макротермальні стекси.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-01-14
Як цитувати
Буц, Ю. В. (2014). Просторово-часова мінливість стану природно-територіальних комплексів як фактор виникнення пожеж. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 86-91. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/964
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).