Конструктивно-географічні принципи територіальної організації берегових зон у населених пунктах
Ключові слова:
берегові зони, територіальне планування, принципи раціонального природокористування
Анотація
Розглядається питання використання конструктивно-географічного підходу у якості методологічної основи планування територіальної організації берегових зон у межах населених пунктів. Автор наголошує на необхідності впровадження в процесі проектування принципів раціонального природокористування, спрямованих на гармонізацію відношень між людиною і природою, створення у населених пунктах комфортного для проживання, екологічно стійкого середовища
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-01-14
Як цитувати
Зеркаль, М. В. (2014). Конструктивно-географічні принципи територіальної організації берегових зон у населених пунктах. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 56-60. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/959
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
