Структура районних схем екологічної мережі північної частині Донецької області (рос.)
Ключові слова:
екологічна мережа, національний, регіональний, локальний рівні формування екологічної мережі, водозбірні території, оцінка різноманіття екомережі
Анотація
Надається порівняльна характеристика районних схем екологічної мережі півночі Донецької області. Підкреслюється невідповідність принципів формування екологічної мережі національного рівня, та регіонального і місцевого, які основані на природному районуванні території – національний рівень, і на основі адміністративному районуванні – регіональні і місцеві рівні. Отримана бальна оцінка різноманіття екологічних мереж районного рівня, що дозволяє порівнювати структурні компоненти районних екомереж і самі районні екомережі з точки зору пріоритетності їх внесення в загальну схему екологічної мережі країни.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Блакберн, А. А. (1). Структура районних схем екологічної мережі північної частині Донецької області (рос.). Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 51-56. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/958
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
