Комфортність навколишнього середовища урбогеосистем міста Харкова (відеоекологічний аспект).

  • В. В. Мірошниченко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: урбогеосистема, відеоекологічні фактори, колористика міського середовища, відеоекологічна ситуація, інформація

Анотація

Розглянуто відеоекологічну складову урбогеосистем. Виокремлено найбільш впливові відеоекологічні фактори. Визначено основні методи покращення стану відеоекологічної ситуації урбогеосистем. Значну увагу приділяється колористиці міського середовища. Запропоновано кількісний показник для оцінки відеоекологічної ситуації. Визначено показник відеоекологічної сприятливості по внутрішньоміських районах для урбогеосистеми м. Харкова.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-02-28
Як цитувати
Мірошниченко, В. В. (2014). Комфортність навколишнього середовища урбогеосистем міста Харкова (відеоекологічний аспект). Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 92-99. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/927
Номер
№ 1-2 (2012): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).