Пірогенна релаксія геосистем
Ключові слова:
пірогенний чинник, релаксія, геосистема, сукцесія, стійкість, ренатуралізація
Анотація
Представлено теоретичні дослідження щодо ролі пірогенного чинника у формуванні, функціонуванні, стійкості та динаміці геосистем. Проведено аналіз вживаних сучасних наукових понять щодо відновлення природних комплексів. Розглянуто поняття «пірогенна релаксія геосистем» та її співвідношення з іншими процесами постпірогенних досліджень.
Наявні результати щодо наслідків впливу пірогенного чинника на довкілля потребують узагальнення, з метою виявлення закономірностей відновлення і відтворення геосистем після наслідків впливу викликаного пожежами в залежності від географічної зональності, ландшафтної структурованості та індивідуальних особливостей геосистем.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-02-28
Як цитувати
Буц, Ю. В. (2014). Пірогенна релаксія геосистем. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 71-76. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/924
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
