Метрологічне забезпечення оцінки токсичності води методом біотестування

  • О. М. Крайнюков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: методика, біотестування, хронічна токсичність, метрологічні характеристики, еталонна речовина, похибка, збіжність, відтворюваність, норматив оперативного контролю, діапазон реагування, тест-об’єкт

Анотація

Наведено результати експериментальних досліджень з встановлення метрологічних характеристик методики біотестування для визначення хронічної токсичності води з використанням ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. В якості еталонної речовини використано двохромовокислий калій (K2Cr2O7).

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

О. М. Крайнюков, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
кандидат географічних наук, доцент
Опубліковано
2014-02-26
Як цитувати
Крайнюков, О. М. (2014). Метрологічне забезпечення оцінки токсичності води методом біотестування. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2), 41-45. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/918
Номер
№ 1-2 (2012): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).